| Головна » Статті » Вагітність |
Функціональний стан серця
| Для оцінки функціонального стану серцевого м'яза при серцевій недостатності використовують класифікацію Н. Д. Стражеско і в. X. Василенко. Стадія 1 (латентна) - ознаки серцевої недостатності (задишка, тахікардія, швидка стомлюваність) з'являються лише після фізичного навантаження. Стадія 2а - виражена задишка і тахікардія вже при незначному фізичному навантаженні, явища застою в легенях або в венах великого кола кровообігу (набряки, помірне збільшення печінки, ніктурія), зникаючі в спокої або при лікуванні. Стадія 2б - явища вираженого і стійкого застою в легенях та інших органах. Стадія 3 (дистрофічна) - незворотні зміни внутрішніх органів (серцевий цироз, пневмосклероз тощо) з кахексією та асцитом. В останні роки в багатьох країнах для оцінки функціональних можливостей міокарда при захворюваннях серця зазвичай застосовують класифікацію Нью-Йоркської кардіологічної асоціації. 1 клас. Хвороби серця, не обмежують фізичну активність. Звичайна фізична активність не викликає дискомфорту. У хворого відсутні ознаки серцевої недостатності. Клас 2. Хвороби серця, кілька обмежують фізичну активність. У хворих в спокої симптоми відсутні, але звичайна фізична активність супроводжується швидкою стомлюваністю, серцебиттям, задишкою. Клас 3. Хвороби серця, сильно обмежують фізичну активність. Навіть низька повсякденна фізична активність супроводжується швидкою стомлюваністю, серцебиттям, задишкою. Клас 4. Хвороби серця, при яких будь-яка фізична активність супроводжується дискомфортом. У спокої спостерігаються симптоми серцевої недостатності, утяжеляющиеся при будь-якому навантаженні. У вагітних, за їх станом відносяться до 1 і 2 функціональним класам, декомпенсація розвивається рідко. І хоча менш ніж 20% вагітних жінок із захворюваннями серця за своїм станом відносяться до 3 та 4 функціональним класам, материнська смертність у цій групі становить 85% від загальної материнської смертності від серцево-судинних захворювань [Nesbitt R. E. L., Abdul-Karim R. W., 1982].Зазвичай це жінки середнього віку і старше, з довгостроково поточної хворобою, з періодами декомпенсації в анамнезі, а також хворі з тяжкими формами захворювань серця, вираженими порушеннями серцевого ритму, рецидивуючим ревматичним або іншими запальними процесами в міокарді. Особливу небезпеку для вагітних, породіль і породіль представляють легенева гіпертонія, що розвивається при цілому ряді захворювань (деякі набуті вади серця, зокрема мітральний стеноз, ряд вроджених вад, хронічні неспецифічні захворювання легенів), а також первинна легенева гіпертонія. При легеневій гіпертонії систолічний тиск у легеневій артерії, що становить в нормі 25 мм рт. ст., може досягати 100 - 200 мм рт. ст. Хворих турбує задишка при незначних фізичних навантаженнях. Відзначається ціаноз (крім хворих з первинною легеневою гіпертонією, для яких характерні непритомність «нез'ясованого» ґенезу, болі в області серця, що нагадують стенокардію).При аускультації виявляють акцент 2 тону над легеневою артерією, систолічний шум над трьохстулчастим клапаном з-за відносній недостатності його, діастолічний шум над легеневою артерією, обумовлений відносною недостатністю її клапана. При рентгенологічному дослідженні виявляють гіпертрофію правого шлуночка, вибухання дуги легеневої артерії, розширення стовбура і великих гілок легеневої артерії з збіднінням (не завжди) судинного малюнка на периферії легеневих полів. Для оцінки функціонального стану серця у вагітних, що страждають вадами серця, можливе проведення в умовах стаціонару велоэргометрических навантажень, але при відсутності активного ревматичного процесу та клінічних ознак недостатності кровообігу.. Рекомендується максимальну частоту серцевих скорочень обмежувати 150 разів у хвилину. В цих умовах порогова навантаження при мітральних вадах серця становить 60 - 80 Вт. При наявності 2 ст. недостатності кровообігу толерантність до фізичного навантаження знижується до 40 - 60 Вт, а при 3 ст. недостатності до 10 - 35 Вт. При оцінці функціонального стану серцевого м'яза і її резервних можливостей слід враховувати навантаження, що накладаються на серце і судини не тільки вагітністю її терміни, пологами та післяпологовим періодом, але також і можливими акушерсько-гінекологічними втручаннями, що робляться з метою розродження або переривання вагітності. Особливу проблему становить питання про показання до хірургічного лікування вад серця під час вагітності, можливості і тактику його проведення. Все це обумовлює необхідність підтримання постійних контактів між терапевтом або кардіологом (а в ряді випадків і кардіохірургом) і акушером, при необхідності також і анестезіологом. Особливо важливі спільні обговорення та вирішення кардіолога і акушера з приводу проведення пологів кожної окремо вагітної страждає яким-небудь з серцево-судинних захворювань. Стандартні підходи в цих випадках можуть виявитися не кращими, а інколи і небезпечними. При вагітності у жінки, яка страждає захворюваннями серця або судин, слід усувати всі додаткові фактори, що вимагають підвищеної роботи серця: значні фізичні навантаження, психічні перенапруження і стрес, гострі інфекції, особливо супроводжуються підвищенням температури тіла.Необхідно усувати і вогнища хронічної інфекції (тонзиліт, синусит, холецистит, пієлонефрит, періодонтит, пульпіт і ін), лікувати анемію, що веде до збільшення серцевого викиду і частоти серцевих скорочень (прийом вагітними всередину препаратів заліза і фолієвої кислоти не тільки сприяє значному підвищенню рівня гемоглобіну в крові, але і значно підвищує кисневу ємність її).Обов'язково слід проводити лікування артеріальної гіпертонії, незалежно від того, викликана вона гіпертонічною хворобою, коарктації аорти, хворобами нирок або пізнім токсикозом вагітних, так як при наявності гіпертонії у вагітних зростає ризик виникнення серцевої недостатності, гіпертонічної енцефалопатії, а також розшарування аорти. Відзначено, що щонайменше половина всіх випадків розшарування аорти у жінок виникає під час вагітності, правда, не завжди це пов'язано з наявністю у них артеріальної гіпертонії.Сприяти виникненню серцевої недостатності можуть і такі захворювання, як пневмонія, ексудативний плеврит. Різке збільшення навантаження на серцево-судинну систему відбувається при пологах (особливо у другому періоді їх), вона обумовлюється скороченням матки, скелетної мускулатури тулуба і кінцівок під час потуг, емоційною напругою, больовими відчуттями, збільшенням венозного припливу до серця, ударного і хвилинного обсягу, артеріального і венозного тиску. Адаптацію серця до цієї різко зростаючій навантаженні ускладнює нестабільність її величини: виражені підйоми роботи серця під час переймів і потуг і деяке зменшення її в перервах між ними.У хворих серцево-судинними захворюваннями це може призвести до зриву компенсації в системі кровообігу і розвитку гострої серцевої недостатності. Якщо слідом за збільшенням венозного повернення до серця (а це 300 - 500 мл крові) під час сутички не буде адекватне збільшення хвилинного обсягу, то при порушенні функції правих відділів серця може збільшитися застій у великому колі кровообігу і виникнути колапс, а при порушенні функції лівих відділів серця може розвинутися набряк легень. Виникає під час пологів підвищення артеріального тиску може стати причиною розвитку гіпертонічної енцефалопатії, еклампсії, крововиливи в мозок у вагітних, що страждають артеріальною гіпертонією; розшарування аорти, розрив аорти або однієї з артерій (в тому числі і коронарної) при наявності в них аневризм. Всі ці гемодинамічні перевантаження ведуть до того, що частота виникнення серцево-судинних ускладнень (в тому числі і летальних) під час пологів і в ранньому післяпологовому періоді значно вище, ніж при вагітності. Враховуючи небезпеки, пов'язані з різкими гемодинамічними зрушеннями, для породіль, що страждають серцево-судинними захворюваннями, досить важливим є тимчасове зменшення родової навантаження на серцево-судинну систему. Воно досягається психопрофилактикой пологів, знеболенням їх, раціональним веденням пологів з виключенням потуг. Після пологів всім страждаючим серцево-судинними захворюваннями жінкам повинно бути проведено повторне ретельне кардіологічне обстеження. | |
| Переглядів: 761 | |
