Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0

Головна » Статті » Ще

Часто хворіючі діти
До цієї групи відносять часто і тривало хворіючих дітей з відсутністю стійких вроджених, спадкових чи набутих механізмів захисту. При цьому враховуються не тільки гострі респіраторні вірусні захворювання, перенесені дитиною, але і всі загострення хронічного тонзиліту. У віці до року часто хворіючим дітям (ЧХД) зараховують хворих 4 рази на рік і більше, з 1 року до 3 років — 6 разів і більше, з 3 до 4 років — 5 і більше разів, з 4 до 6 років — 4 рази і більше, після 6 років — 3 рази і більше.

Часті респіраторні захворювання сприяють формуванню хронічної патології. Причини формування цього контингенту поділяють на екзогенні та ендогенні.

До екзогенних причин відносять наступні:

— дефекти догляду за дітьми (нераціональне вигодовування, відсутність загартовування, порушення вікового режиму дня, пасивне куріння);

— несприятливі соціально-побутові умови;

— ятрогенного впливу (невиправдано часте призначення антибактеріальних, жарознижуючих і т. п. засобів);

— несприятлива екологічна ситуація;

— наявність хронічної патології носоглотки у членів сім'ї. У число ендогенних причин входять:

—несприятливі анте - і постнатальные впливу (захворювання матері під час вагітності; лікування антибіотиками, токсикози; передчасні пологи; патологія пологів; маса при народженні менше 2500 г; асфіксія або родова травма);

— зміни з боку центральної та вегетативної нервової систем;

— наявність діатезу, алергічної схильності, вогнищ хронічної інфекції.

Особливості імунної відповіді у ЧХД можуть бути не причиною, а наслідком частих респіраторних захворювань.

У число необхідних лабораторних та діагностичних досліджень для таких дітей входять: загальний аналіз крові (2 рази в рік), загальний аналіз сечі (2 рази в рік), за показаннями — ЕКГ, рентгенографія носоглотки і грудної клітини, оцінка імунного статусу, аналіз калу на дисбактеріоз.

Важливий алергологічний анамнез, при необхідності проводиться алергологічне обстеження.

Лікувально-профілактичні заходи проводяться у відділеннях відновного лікування поліклінік, в умовах спеціалізованих ясел-садків або груп, у санаторіях для ЧХД, де бажано перебування дитини разом з матір'ю.

Діти цієї групи повинні регулярно спостерігатися педіатром, оториноларингологом, стоматологом, фізіотерапевтом, за показаннями — невропатологом, алергологом, пульмонологом, імунологом.

Основні принципи оздоровлення цих дітей:

— раціональний режим дня зі збільшенням тривалості сну і часу перебування на свіжому повітрі;

— загартовування повітрям з поступовим зниженням температури в приміщеннях для неспання і сну до 18-20 °З; повітряні ванни; загартовування водою: контрастні обливання ніг, умивання і полоскання рота і горла прохолодною водою; ходіння босоніж в літній час; сонячні ванни в ранкові та післяобідні години;

— масаж загальний, грудної клітки, рефлексогенних зон;

— гімнастика;

— фізіотерапія: кисневі коктейлі; полоскання порожнини рота і горла настоями трав; лікування ЛОР-патології (УФО носоглотки, комірцевої зони; лужні, масляні, трав'яні інгаляції; УВЧ носа і тонзіллярних лімфатичних вузлів);

— харчування має бути різноманітним, з оптимальним співвідношенням білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів; при харчовій алергії показана гіпоалергенна дієта;

— вітамінотерапія — свіжі фрукти і овочі, полівітамінні напої, мультивітамінні драже і пастилки.

Необхідні також:

— адаптогени і біогенні стимулятори: рослинні (екстракти левзеї, рлеутерококка; настоянки аралії, заманихи, лимонника, кореня женьшеню); тваринного походження (пантокрин), прополіс;

— імуностимулятори та імуномодулятори: препарати тимуса (т-активін, тималін, тимозин, вілозен); синтетичні (дибазол, зиксорин, метилурацил, пентоксил); препарати мікробного походження (бронхомунал, рибомуніл, бронховаксом).

Використання при загостреннях ліків, особливо антибіотиків, має бути суворо обґрунтованим.

Категорія: Ще | Додав: 03.12.2016
Переглядів: 440 | Рейтинг: 0.0/0