| Головна » Статті » Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений |
Звапнення, наслідки травматичних ушкоджень (геморагій)
| При краниографии, виробленої в порядку або спільного дослідження, або, частіше, з приводу епілептичних припадків, іноді виявляються тіні звапніння, розташовані поверхнево і у глибині гемісфер, більш часто - в тім'яних областях. Перед рентгенологом стоїть важке завдання - визначити характер і причину цих звапніння, пов'язати їх з наявними клінічними ознаками, якщо такі є. Щоправда, в одних випадках ці звапніння не проявляються ніякими клінічними ознаками, в інших спостерігаються епілептичні припадки, головні болі та інші нервові розлади. Анамнестичні дані вказують на невизначені перенесені захворювання, які дуже важко поставити в зв'язок з виявлення на рентгенограмі знахідками. У літературі є чимало описів різних внутрішньочерепних звапніння, причину яких автори пояснюють або травмою, або запальним процесом, хоча і недостатньо переконливо. Багато описано випадків внутрішньочерепних звапніння з відповідною клінічною та патологоанатомічної картиною, причина яких залишається нез'ясованою (Н. Н. Альтгаузен, Бруннер). Травматичні звапніння в більшості випадків є наслідками родової травми. Багато авторів визначають більшу частоту родових внутрішньочерепних крововиливів, особливо у недоношених дітей і при інструментальних пологах (В. А. Штерн, Нейперт та ін). Так, В. А. Штерну, внутрішньочерепні крововиливи спостерігаються переважно у недоношених дітей, у 50% випадків вони бувають субменингеальными. Нерідко ці крововиливи локалізуються поза важливих життєвих центрів в мозку і не ведуть до летального результату. Згодом вони піддаються організації і "обызвествлению".Однак потрібно зазначити, що внутрішньочерепні крововиливи, які виникають у зрілому віці, як показують численні спостереження (Н. Н. Альтгаузен), рідко піддаються "обызвествлению". Послегеморрагические звапніння важко розпізнаються при рентгенологічному дослідженні, так як вони не дають характерних тіней. Тіні геморагічних звапніння різноманітні: гомогенні, губчасті або кораллообразные. Величина їх також різна. Можливість травматичного походження звапніння не завжди може бути доведеною не тільки при рентгенологічному дослідженні, але і на секції. Лише іноді при секційних дослідженнях у вапняних масах виявляють кров'яні пігменти - гемосидерин, що вказує на наявність у минулому крововиливи. За даними Н. Н. Альтгаузена, послегеморрагические звапніння характеризуються тим, що займають порівняно невелику ділянку, мають чіткі контури і в кістках відсутні гіпертензивні зміни. Н. Б. Копилов та Н.Н Альтгаузен описали внутрішньочерепні звапніння при геморагічному пахименингите у вигляді плоских утворень, розташованих під твердою мозковою оболонкою. Потрібно відзначити, що внутрішньочерепні крововиливи можуть виникати при різних травмах, але звапніння їх в подальшому зустрічаються рідко. Травматичні звапніння в більшості випадків виявляються клінічними симптомами, з яких найбільш частими є епілептичні припадки. Н. Н. Альтгаузен спостерігав у 32 випадках з 47 при таких обызвествлениях явища загальної та фокальній епілепсії. Нерідко при обызвествлениях виявляються зміни вторинного порядку: деформація і розширення шлуночків, облітерація субарахноїдальних просторів, деформація черепа на стороні звапнення. Іноді спостерігаються й інші симптоми невропатологічного характеру: підвищення сухожильних рефлексів, атрофія зорових нервів і ін. | |
| Переглядів: 7486 | |
