Застосування ЗОВІРАКС®

— лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом Herpes simplex типу 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес;

— профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним иммуннным статусом;

— профілактика інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з імунодефіцитом;

— лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster (вітряної віспи та оперізувального герпесу);

— лікування пацієнтів з тяжким імунодефіцитом, головним чином з ВІЛ-інфекцією (кількість клітин CD4+<200/мкл), з ранніми клінічними проявами ВІЛ-інфекції та з розгорнутою клінічною картиною СНІД), що перенесли трансплантацію кісткового мозку.

Фармакологічна дія ЗОВІРАКС®

Противірусний препарат, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo реплікацію вірусів Herpes simplex типу 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барра (EBV) та цитомегаловірусу (CMV). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність відносно Herpes simplex типу 1, далі у порядку спадання активності слідують: Herpes simplex типу 2, Varicella zoster, EBV та CMV.

Дія ацикловіру на віруси має высокоизбирательный характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому він малотоксичний для клітин ссавців. Тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типу 1 і 2, Varicella zoster, EBV та CMV, перетворює ацикловір в ацикловіру монофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Активація ацикловіру трифосфату в ланцюг вірусної ДНК і подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК.

У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до утворення резистентних штамів, і тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру зазначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Дія ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів.Не встановлена кореляція між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.

Режим дозування ЗОВІРАКС®

Дорослим для лікування інфекцій, викликаних вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, рекомендована доза Зовиракса становить 200 мг 5 разів на добу кожні 4 год. (за винятком періоду нічного сну).Зазвичай курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях.

При вираженому імунодефіциті (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні абсорбції з кишечнику доза Зовиракса для прийому всередину може бути збільшена до 400 мг 5 разів/добу. Лікування необхідно починати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або при появі перших елементів висипу.

Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з нормальним імунним статусом рекомендована доза Зовиракса становить 200 мг 4 рази/добу (кожні 6 год). Багатьом пацієнтам підходить більш зручна схема терапії: по 400 мг 2 рази/добу (кожні 12 год). В ряді випадків виявляються ефективними більш низькі дози Зовиракса: по 200 мг 3 рази/добу (кожні 8 год) або 2 рази на добу (кожні 12 год). Лікування Зовіракс слід періодично переривати на 6-12 міс для виявлення можливих змін протягом захворювання.

Для профілактики виникнення інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типу 1 і 2, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза Зовиракса становить 200 мг 4 рази/добу (кожні 6 год). Привираженому імунодефіциті (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні абсорбції з кишечнику доза Зовиракса для прийому всередину може бути збільшена до 400 мг 5 разів/добу. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду існування ризику інфікування.

Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза Зовиракса становить 800 мг 5 разів на добу, препарат приймають кожні 4 год, за винятком періоду нічного сну. Курс лікування становить 7 днів.

Препарат слід призначати якомога раніше після початку інфекції, оскільки в цьому випадку лікування більш ефективно.

Для лікування пацієнтів з вираженим імунодефіцитом рекомендована доза Зовиракса становить 800 мг 4 рази/добу (кожні 6 год).

Пацієнтам, що перенесли трансплантацію кісткового мозку, перед призначенням Зовиракса всередину зазвичай рекомендується проводити курс в/в терапії ацикловіром протягом 1 міс. При проведенні клінічних досліджень максимальна тривалість курсу лікування реципієнтів трансплантата кісткового мозку становила 6 міс (з 1-го по 7-й місяць після трансплантації). У пацієнтів з розгорнутою клінічною картиною ВІЛ-інфекції курс лікування Зовіракс становив 12 міс., однак є підстави вважати, що у таких пацієнтів можуть бути ефективні більш тривалі курси терапії.

Лікування і профілактика інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex, у дітей з імунодефіцитом віком від 2 років і старше - такі ж дози, як для дорослих; віком до 2 років - половину дози для дорослих.

Для лікування вітряної віспи дітям старше 6 років препарат призначають в разовій дозі 800 мг; від 2 до 6 років - 400 мг; молодше 2 років - 200 мг. Кратність прийому-4 рази/добу. Більш точно разову дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг). Курс лікування становить 5 днів.

Дані про застосування Зовиракса для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex, і при лікуванні оперізувального герпесу , у дітей з нормальними показниками імунітетувідсутні.

Згідно з наявними досить обмеженим відомостями для лікування дітей старше 2 років з вираженим імунодефіцитом можна застосовувати такі ж дози Зовиракса, як для лікування дорослих.

При призначенні Зовиракса пацієнтам літнього віку слід враховувати можливість зниження кліренсу ацикловіру паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну. При наявності ознак ниркової недостатності необхідно вирішити питання про зниження дози Зовиракса. Пацієнти літнього віку повинні одержувати достатню кількість рідини на фоні прийому Зовиракса всередину у високих дозах.

У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо в рекомендованих дозах з метою лікування і профілактики інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів зКК менше 10 мл/хв дозу Зовиракса рекомендується знижувати до 200 мг 2 рази/добу (кожні 12 год).Для лікування вітряної віспи, оперізувального герпесу, а також для лікування пацієнтів з вираженим імунодефіцитом при КК менше 10 мл/хв рекомендовані дози Зовиракса складають 800 мг 2 рази/добу кожні 12 год; при КК 10-25 мл/хв 800 мг 3 рази/добу кожні 8 ч.

Зовіракс таблетки можна приймати під час їжі, оскільки прийом їжі не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води.