Застосування ЗИСАКАР

— артеріальна гіпертензія;

— хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, при непереносимості або неефективності терапії інгібіторами АПФ).

Фармакологічна дія ЗИСАКАР

Антигіпертензивний препарат, що є специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ (підтип AT1).He пригнічує кіназу II - фермент, що руйнує брадикінін. Знижує ОПСС, концентрацію в крові адреналіну і альдостерону, артеріальний тиск, тиск у малому колі кровообігу; зменшує постнавантаження, надає діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів з серцевою недостатністю.

Після одноразового прийому гіпотензивну дію (зменшення систолічного і діастолічного АТ) досягає максимуму через 6 год, потім протягом 24 год поступово знижується.

Максимальний гіпотензивний ефект досягається через 3-6 тижнів після початку прийому препарату.

Фармакологічні дані вказують на те, що концентрація лозартану в плазмі крові у хворих на цироз печінки значно збільшується, тому пацієнтам із захворюваннями печінки в анамнезі препарат слід застосовувати у більш низькій дозі.

Режим дозування ЗИСАКАР

Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, кратність прийому - 1 раз/сут.

При артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 50 мг. В окремих випадках для досягнення більшого ефекту дозу збільшують до 100 мг в 2 прийоми або 1 раз/добу.

Початкова доза для пацієнтів з серцевою недостатністю становить 12,5 мг 1 раз/добу. Як правило, доза збільшується з тижневим інтервалом (тобто 12,5 мг/добу, 25 мг/добу і 50 мг/добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг 1 раз/добу, залежно від переносимості препарату пацієнтом.

При призначенні препарату пацієнтам, які отримують діуретики у високих дозах, початкову дозу лозартану слід знизити до 25 мг 1 раз/добу.

Не потрібно коригувати дозу (у т. ч. початкову) пацієнтам літнього віку або хворим з порушеннями функції нирок, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі.

Пацієнтам з порушеннями функції печінки слід призначати нижчі дози препарату.

Безпека та ефективність препарату у дітей не встановлені.

Передозування ЗИСАКАР

Симптоми: виражене зниження АТ, тахікардія, з-за парасимпатичної (вагусної) стимуляції може виникнути брадикардія.

Лікування: форсований діурез, симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний.

Побічні ефекти препарату ЗИСАКАР

З боку нервової системи і органів чуття: 1% - запаморочення, астенія, головний біль, стомлюваність, безсоння; менше 1% - неспокій, порушення сну, сонливість, розлади пам'яті, периферична невропатія, парестезії, гипостезии, мігрень, тремор, атаксія, депресія, запаморочення, дзвін у вухах, порушення смаку, зміна зору, кон'юнктивіт.

З боку дихальної системи: 1% і більше - закладеність носа, кашель*, інфекції верхніх дихальних шляхів (підвищена температура тіла, біль у горлі, синусопатия*, синусит, фарингіт); менше 1% - диспное, бронхіт, риніт.

З боку травної системи: 1% і більше - нудота, діарея*, диспептичні явища*, біль у животі; менше 1% - анорексія, сухість у роті, зубний біль, блювання, метеоризм, гастрит, запор.

З боку кістково-м'язової системи: 1% і більше - судоми, міалгія*, біль у спині, грудній клітці, ногах; менше 1 % - артралгія, біль у плечі, коліні, артрит, фіброміалгія.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія (дозозалежна), серцебиття, тахі - або брадикардія, аритмії, стенокардія.

З боку сечостатевої системи: менш 1% - імперативні позиви на сечовипускання, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції нирок, ослаблення лібідо, імпотенція.

Дерматологічні реакції: менш 1% - сухість шкіри, еритема, прилив крові, фотосенсибілізація, підвищене потовиділення, алопеція.

Алергічні реакції: менш 1% - кропив'янка, висип, свербіж, ангіоневротичний набряк (у т. ч. обличчя, губ, глотки і/або язика).

Інші: гіперкаліємія (калій сироватки більше 5.5 ммоль/л), анемія.

* Позначені побічні ефекти, частота розвитку яких порівнянна з плацебо.

Зв'язок побічних ефектів, що зустрічаються з частотою менше 1% випадків, із застосуванням лозартану не доведена.

У більшості випадків лозартан добре переноситься, побічні ефекти носять минущий характер і не потребують відміни препарату.

Протипоказання препарату ЗИСАКАР

— артеріальна гіпотензія;

— гіперкаліємія;

— дегідратація;

— вагітність;

— період лактації;

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій і/або нирковій недостатності.