Застосування ЗАНТАК®

— виразки дванадцятипалої кишки та доброякісні виразки шлунка, у т. ч. пов'язані з прийомом НПЗЗ;

— профілактика виразок дванадцятипалої кишки, викликаних НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту), особливо у пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі;

— виразки дванадцятипалої кишки, пов'язані з інфікуванням Helicоbacter pylori;

— післяопераційні виразки;

— гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;

— рефлюкс-езофагіт;

— купірування больового синдрому при гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;

— синдром Золлингераэллисона;

— хронічна епізодична диспепсія, характеризується эпигастральными або загрудинний болями, які пов'язані з прийомом їжі або порушують сон, але не відносяться до перерахованих вище станів;

— профілактика стресових виразок шлунка у тяжкохворих пацієнтів;

— профілактика рецидивів кровотечі з пептичних виразок;

— профілактика синдрому Мендельсона (аспірація кислотного вмісту шлунка під час наркозу).

Фармакологічна дія ЗАНТАК®

Блокатор гістамінових H2-рецепторів. Знижує базальну і стимульовану подразненням барорецепторів, харчовим навантаженням, дією гістаміну, гастрину та інших біогенних стимуляторів секрецію хлористоводневої (соляної) кислоти.

Зменшує об'єм секрету, так і вміст у ньому хлористоводневої (соляної) кислоти і пепсину. Сприяє збільшенню рН шлункового вмісту, що призводить до зниження активності пепсину. Тривалість дії ранітидину після одноразового прийому - 12 ч.

Helicobacter pylori визначається приблизно у 95% пацієнтів з виразками дванадцятипалої кишки і у 80% пацієнтів з виразками шлунка. При поєднанні ранітидину з амоксициліном та метронідазолом приблизно в 90% випадків відзначається ерадикація Helicobacter pylori. Така комбінація препаратів значно знижує частоту загострень виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

Режим дозування ЗАНТАК®

Таблетки і пігулки шипучі

Усередину дорослим при загостренні виразки дванадцятипалої кишки та доброякісної виразки шлунка призначають по 150 міліграм 2 раза/сут або 300 міліграм на ніч. У більшості випадків виразки дванадцятипалої кишки та доброякісні виразки шлунка загоюються протягом 4 тижнів. У пацієнтів з незарубцевавшимися за цей термін виразками загоєння зазвичай відбувається на тлі продовження лікування протягом наступних 4 тижнів. При лікуванні виразки дванадцятипалої кишки прийом препарату у дозі 300 мг 2 рази/добу більш ефективний, ніж приймання доз по 150 мг 2 рази/добу або 300 мг 1 раз на ніч. Підвищення дози не призводить до збільшення частоти виникнення побічних ефектів.

При тривалої профілактики рецидивів виразок дванадцятипалої кишки та шлунка призначають по 150 мг 1 раз/добу (на ніч). Для пацієнтів-курців більш переважно збільшення дози до 300 мг на ніч (т. к. куріння асоціюється з більшою частотою рецидивів виразок).

Для лікування виразок, пов'язаних з прийомом НПЗЗ, призначають по 150 міліграм 2 раза/сут або 300 міліграм на ніч впродовж 8-12 тижнів, для профілактики - по 150 міліграм 2 раза/сут під час лікування НПЗЗ.

Для лікування виразок дванадцятипалої кишки, асоційованих з Helicobacter pylori, призначають по 150 мг 2 рази/добу (вранці і ввечері) або 300 мг 1 раз/добу (на ніч) в поєднанні з амоксициліном у дозі 750 мг 3 рази/добу та метронідазолом 500 мг 3 рази/добу протягом 2 тижнів. Лікування Зантаком повинно тривати ще протягом наступних 2 тижнів. Дана схема значно скорочує частоту рецидивів виразок дванадцятипалої кишки.

При післяопераційних виразках призначають по 150 мг 2 рази/добу протягом 4 тижнів. У пацієнтів з незарубцевавшимися за цей термін виразками загоєння зазвичай відбувається на тлі продовження лікування протягом наступних 4 тижнів.

При гастроезофагеальної рефлюксної хвороби для лікування гострого рефлюкс-езофагітупризначають по 150 міліграм 2 раза/сут або 300 мг на ніч протягом 8 тижнів; при необхідності курс лікування можна продовжити до 12 тижнів. При середньотяжкому і тяжкому перебігу рефлюкс-езофагита доза може бути збільшена до 150 мг 4 рази/добу при тривалості лікування до 12 тижнів.При проведенні профілактичної терапії при рефлюкс-езофагіті рекомендована доза становить 150 мг 2 рази/добу.

Для купірування больового синдрому при гастроезофагеальної рефлюксної хвороби призначають по 150 мг 2 рази/добу протягом 2 тижнів. При недостатній ефективності лікування може бути продовжене в тій же дозі впродовж наступних 2 тижнів.

При синдромі Золлингераэллисона початкова доза становить 150 мг 3 рази/добу, при необхідності доза може бути збільшена. Дози до 6 г/добу добре переносилися.

При хронічних епізодах диспепсії Зантак призначають по 150 мг 2 рази/добу протягом 6 тижнів. У разі відсутності позитивного ефекту від лікування, а також у випадку погіршення стану на тлі лікування слід провести ретельне обстеження.

Для профілактики кровотеч із стресових виразок у тяжкохворих пацієнтів, а також для профілактики рецидивуючих кровотеч з пептичних виразок після того, як пацієнт зможе приймати їжу через рот, парентеральне застосування Зантака можна замінити призначенням препарату внутрішньо у дозі 150 мг 2 рази/добу.

Для профілактики розвитку синдрому Мендельсона призначають Зантак у дозі 150 міліграм за 2 ч до наркозу, а також, бажано, 150 мг напередодні ввечері. Можливо парентеральне застосування Зантака.

Для профілактики синдрому Мендельсона породіллям під час пологів призначають по 150 мг через кожні 6 год, але в разі, якщо буде потрібно проведення загальної анестезії, то перед нею слід одночасно з Зантаком застосовувати водорозчинні антациди (наприклад, натрію цитрат).

Дітям для лікування пептичної виразки рекомендується доза 2-4 мг/кг 2 рази/добу; максимальна добова доза - 300 мг.

У пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК менше 50 мл/хв) відмічається кумуляція і підвищення плазмової концентрації ранітидину. Рекомендована доза становить 150 мг 1 раз/добу.

Хворим, які перебувають на тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі або на тривалому гемодіалізі, препарат призначають у дозі 150 мг відразу після закінчення сеансу діалізу.

Розчин для ін'єкцій може бути введений у вигляді:

— повільної (понад 2 хв) в/в ін'єкції в дозі 50 мг, яка розводиться до об'єму 20 мл і вводять кожні 6-8 год;

— інтермітуючої в/в інфузії зі швидкістю 25 мг/годин протягом 2 год, з повторним введенням через 6-8 год;

— в/м ін'єкції в дозі 50 мг кожні 6-8 год.

Для профілактики кровотеч із стресових виразок і рецидивів кровотеч з пептичної виразки у тяжкохворих пацієнтів Зантак вводять у початковій дозі 50 мг у вигляді повільної в/в ін'єкції, а потім проводять тривалу в/в інфузію зі швидкістю 0.125-0.250 мг/кг/год. Парентеральная терапія продовжується до тих пір, поки пацієнт не зможе приймати їжу. Далі можливий перехід на прийом Зантака всередину.

Для профілактики синдрому Мендельсона рекомендована доза становить 50 мг в/м або повільно в/в за 45-60 хв до анестезії.

Пацієнтам з нирковою недостатністю при КК менше 50 мл/хв рекомендована доза Зантака для парентерального застосування - 25 мг.