Головна » Статті » Ліки |
Дата реєстрації: 27.06.03/p Реєстраційний номер: П №015081/01-2003 Форма випуску, склад і упаковка З-ЭРЕМФАТТаблетки, вкриті оболонкою червоно-коричневого кольору, двоопуклі, з насічкою на одній стороні.
Допоміжні речовини ІЗО-ЭРЕМФАТ : целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза). Склад оболонки таблеток: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), титану діоксид, заліза (ІІІ) оксид, макрогол 6000. 100 шт. - контейнери ПВХ (1) - пачки картонні. Застосування ІЗО-ЭРЕМФАТІЗО—ЭРЕМФАТ показаний для — лікування початкової стадії туберкульозу легенів; — лікування початкових стадії позалегеневого туберкульозу; Фармакологічна дія ІЗО-ЭРЕМФАТ[I] - Інструкція з медичного застосування схвалено фармакологічним комітетом МОЗ РФ 27.06.2000 р ІЗО—ЭРЕМФАТ містить комбінацію двох протитуберкульозних препаратів – рифампіцину і ізоніазиду. Рифампіцин та ізоніазид володіють найбільшою активністю відносно швидкозростаючих внеклеточно розташованих мікроорганізмів, але також надає бактерицидну дію на внутрішньоклітинно розташованих збудників. Рифампіцин. Рифампіцин активний також відносно повільно і переривчасто зростаючих форм Mycobacterium tuberculosis . Механізм дії рифампіцину полягає в пригніченні ДНК—залежної РНК—полімерази. При туберкульозі рифампіцин виявляє бактерицидну дію як на внутрішньоклітинний, так і на позаклітинні мікроорганізми. Ізоніазид Ізоніазид виявляє бактерицидну дію на активно діляться клітини Mycobacteriumtuberculosis. Механізм його дії полягає у пригніченні синтезу миколовых кислот, які є компонентом клітинної стінки мікобактерій. Для Mycobacterium tuberculosis мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) ізоніазиду становить 0.05—0.025 мг/л. Резистентність до ізоніазиду виникає швидко. Режим дозування ІЗО-ЭРЕМФАТПрепарат призначається дорослим. Добова доза встановлюється з урахуванням маси тіла пацієнта.Можливо використання наступних схем призначення препарату у фазі продовження. (Початкова фаза передбачає призначення ІЗО—ЭРЕМФАТа + стрептоміцин/етамбутол протягом 2 міс). Короткий курс чення: Фаза продовження (4 міс і більше): призначають ізоніазид і рифампіцин (ІЗО—ЭРЕМФАТ) щодня або 2-3 рази на тиждень. Терапія туберкульозу повинна тривати протягом 6 міс і принаймні ще 3 міс після припинення бактеріовиділення. Тривалий курс лікування: Пацієнти з резистентністю або внелегочными формами туберкульозу можуть вимагати більш тривалого курсу терапії (фаза продовження). У разі ВІЛ-інфікування, лікування повинно бути продовжене протягом 9 міс і але крайньої ще 6 місяців після припинення бактеріовиділення. Кожна таб., вкрита плівковою оболонкою, містить: Рифампіцину 150 мг Ізоніазиду 100 мг приймається всередину, за 1-2 год до їжі по 4 таб. у добу одноразово хворими, маса тіла яких не перевищує 50кг, протягом двох міс. Кожна таб., вкрита плівковою оболонкою, містить: Рифампіцину 300мг Ізоніазиду 150мг приймається всередину, за 1-2 год до їжі по 2 таб. у добу одноразово хворими, маса тіла яких не менш 60кг, протягом двох міс. Можливе застосування препарату у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами, такими як стрептоміцином та ін Рекомендується одночасне призначення піридоксину літнім пацієнтам, особам з схильним до нейропатії (хворі на цукровий діабет). Побічні ефекти препарату ІЗО-ЭРЕМФАТПобічні ефекти при лікуванні препаратом ІЗО—ЭРЕМФАТ визначаються вхідними в його склад активними інгредієнтами. Рифампіцин Рифампіцин може викликати побічні ефекти з боку шлунково—кишкового тракту, такі, як печія, неприємні відчуття в епігастрії, анорексія. блювота, кишкові кольки і діарея. У деяких пацієнтів спостерігаються головний біль, сонливість, слабкість, атаксія, запаморочення, сплутаність свідомості, зорові розлади, м'язова слабкість, лихоманка, біль у кінцівках, свербіж, кропив'янка, шкірні висипання та еозинофілія, біль у горлі і болючість язика. У чоловіків зрідка спостерігається токсичне ураження печінки, яке зазвичай розвивається в перші два тижні після початку лікування. Ізоніазид Тривалий прийом ізоніазиду викликає періфіріческой нейропатію у 3.5 — 17% пацієнтів. Виникає відчуття поколювання й оніміння в пальцях рук і ніг, у деяких пацієнтів з'являється м'язова слабкість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, лікарський гепатит, гінекомастія у чоловіків і менорагії у жінок. Профілактичне та лікувальне використання ізоніазиду у вигляді монотерапії або в комбінації з протитуберкульозними препаратами пов'язане зі значним ризиком токсичного ураження печінки. Протипоказання препарату ІЗО-ЭРЕМФАТІЗО—ЭРЕМФАТ протипоказаний: — при підвищеній чуствительиости до будь-якого інгредієнта цього препарату; — епілепсії, схильності до судомних нападів, у випадку раніше перенесеного поліомієліту; — при порушенні функції печінки і нирок, подагрі; — тромбофлебіті, вираженому атеросклерозі; — при вагітності і лактації; — дітям до 12 років; — пацієнтам з масою тіла менше 45 кг; — у першому триместрі вагітності; — при грудному вигодовуванні; | |||||||
Переглядів: 281 | |