Застосування ВОЛЬТАРЕН®

— запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрити, остеоартрит, ювенільний ревматоїдний артрит (для таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою, 25 мг або супозиторіїв ректальних 25 мг);

— захворювання хребта, що супроводжуються больовим синдромом;

— ревматичні захворювання позасуглобових м'яких тканин;

— гострий напад подагри (тільки для таблеток, покритих кишковорозчинною оболонкою);

— посттравматичні та післяопераційні больові синдроми, що супроводжуються запаленням і набряком;

— гінекологічні захворювання, які супроводжуються больовим синдромом і запаленням, наприклад, первинна альгодисменорея, аднексит);

— як додатковий засіб при тяжких інфекційно-запальних захворюваннях вуха, горла та носа, що протікають з вираженим больовим синдромом, наприклад, при фарингіті, тонзиліті, отиті (за винятком таблеток пролонгованої дії). Основне лікування захворювання проводять згідно із загальноприйнятими принципами, в т. ч. з застосуванням етіотропної терапії. Ізольована гарячка не є показанням до застосування препарату;

— напади мігрені (тільки для супозиторіїв).

Фармакологічна дія ВОЛЬТАРЕН®

Вольтарен містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, що надає виражену протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію.

Основним механізмом дії диклофенаку, встановленим в умовах експерименту, вважається гальмування біосинтезу простагландинів. Простагландини відіграють важливу роль у генезі запалення, болю і пропасниці.

In vitro диклофенак натрію в концентраціях, еквівалентних тим, які досягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.

При ревматичних захворюваннях протизапальні та анальгезуючі властивості Вольтарена забезпечують клінічний ефект, що характеризується значним зменшенням вираженості таких проявів захворювань як біль у спокої і при русі, ранкова скутість та припухлість суглобів, а також поліпшенням функціонального стану.

При посттравматичних і післяопераційних запальних явищах Вольтарен швидко купірує біль (що виникають як у спокої, так і при русі), зменшує запальний набряк і набряк післяопераційної рани.

При застосуванні Вольтарена в таблетках і супозиторіях відзначений виражений аналгезуючий ефект препарату при помірному і сильному болю неревматического походження. Також було встановлено, що Вольтарен здатний знижувати больові відчуття і знижувати крововтрату при первинній дисменореї.

Крім того, Вольтарен полегшує напади мігрені (при застосуванні в супозиторіях).

Режим дозування ВОЛЬТАРЕН®

Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою

Таблетки слід ковтати цілком, запиваючи рідиною, бажано до їди.

Для дорослих рекомендована початкова доза - 100-150 мг/добу. У відносно легких випадках захворювання, а також для тривалої терапії буває досить 75-100 мг/добу. Добову дозу слід розділити на декілька прийомів. За необхідності впливати на нічний біль або на ранкову скутість на доповнення до прийому препарату протягом дня призначають Вольтарен у вигляді супозиторіїв перед сном; при цьому сумарно добова доза не повинна перевищувати 150 мг.

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально; зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза повинна становити 50-100 мг; при необхідності протягом декількох менструальних циклів її можна підвищити до 150 мг/добу. Прийом препарату слід розпочинати при появі перших симптомів. Залежно від динаміки клінічних симптомів лікування можна продовжувати протягом декількох днів.

Дітям з масою тіла ≥ 25 кг призначають препарат в дозі з розрахунку 0.5-2 мг/кг маси тіла/добу (в 2-3 прийоми, залежно від тяжкості захворювання). Для лікування ревматоїдного артриту добова доза може бути максимально збільшена до 3 мг/кг (у декілька прийомів).

Застосовувати таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, 50 мг у дітей не рекомендується.

Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою

Таблетки слід ковтати цілими, бажано під час їжі.

Для дорослих рекомендована початкова доза - 100 мг (1 таб. пролонгованої дії)/сут. Така ж доза застосовується у відносно легких випадках захворювання, а також для тривалої терапії. У тих випадках, коли симптоми захворювання мають найбільш виражений характер вночі або вранці, таблетки пролонгованої дії бажано вживати на ніч.

Не слід призначати таблетки пролонгованої дії дітям.

Супозиторії ректальні

Для дорослих рекомендована початкова доза - 100-150 мг/добу. У відносно легких випадках захворювання, а також для тривалої терапії буває досить 75-100 мг/добу. Кратність застосування - 2-3 рази. Для полегшення нічного болю або ранкової скутості призначають Вольтарен в супозиторіях перед сном, в доповнення до застосування препарату у вигляді таблеток протягом дня; при цьому сумарно добова доза не повинна перевищувати 150 мг.

При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально; зазвичай вона становить 50-150 мг. Початкова доза повинна становити 50-100 мг; при необхідності протягом декількох менструальних циклів її можна підвищити до 150 мг/добу. Лікування слід починати при появі перших симптомів.Залежно від динаміки клінічних симптомів лікування можна продовжувати протягом декількох днів.

При нападі мігрені початкова доза становить 100 мг. Препарат призначають при перших симптомах наближається нападу. При необхідності в той же день можна додатково застосувати Вольтарен в супозиторіях у дозі до 100 мг. При необхідності продовження лікування в наступні дні добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг (у декілька введень).

Дітям з масою тіла ≥ 25 кг призначають препарат в дозі з розрахунку 0.5-2 мг/кг маси тіла/добу (добову дозу, залежно від тяжкості проявів захворювання, слід розділити на 2-3 разові дози). Длялікування ювенільного ревматоїдного артриту добова доза може бути максимально збільшена до 3 мг/кг (в декілька введень).

Застосовувати супозиторії 50 мг і 100 мг у дітей не рекомендується.

Передозування ВОЛЬТАРЕН®

Типової клінічної картини, властивої передозуванні Вольтарена, не існує.

Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях як зниження АТ, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту і пригнічення дихання.Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.

У разі передозування при прийомі препарату внутрішньо, в цілях швидкого запобігання всмоктування диклофенаку слід провести промивання шлунка і призначити активоване вугілля.