Застосування ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

— посттравматичне запалення м'яких тканин і суглобів, наприклад, внаслідок розтягнень, перенапруження та ударів;

— ревматичні захворювання м'яких тканин (у т. ч. тендовагініт, бурсит, ураження периартикулярних тканин);

— больовий синдром, набряки, пов'язані із захворюваннями м'язів і суглобів (у т.ч. ревматоїдний артрит, остеоартроз, радикуліти, люмбаго, ішіас).

Фармакологічна дія ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

НПЗЗ для зовнішнього застосування. Має виражену аналгезуючу та протизапальну дію. Невибірково пригнічуючи ЦОГ 1 і 2 типу, порушує метаболізм арахідонової кислоти і пригнічує біосинтез простагландинів.

Застосування Вольтарена Эмульгеля при запальному процесі призводить до зменшення або усунення больового синдрому і набряку тканин.

Режим дозування ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

Препарат застосовують зовнішньо.

Дорослим і дітям старше 12 років препарат наносять на шкіру 3-4 рази на добу і злегка втирають.Необхідна кількість препарату залежить від розміру болючої зони. Разова доза препарату - 2-4 г (що за обсягом можна порівняти відповідно з розміром вишні або волоського горіха). Після нанесення препарату руки необхідно вимити.

Тривалість лікування залежить від показань та ефективності терапії (для посилення ефекту гель можна застосовувати разом з іншими лікарськими формами Вольтарена). Через 2 тижні від початку терапії рекомендується оцінити доцільність подальшого застосування препарату.

Передозування ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

Вкрай низька системна абсорбція активного компонента препарату при зовнішньому застосуванні робить передозування Вольтарена Эмульгеля практично неможливою.

Побічні ефекти препарату ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

Місцеві реакції: екзема, контактний дерматит (свербіж, почервоніння, набряклість оброблюваної ділянки шкіри, папули, везикули, лущення).

Системні реакції: генералізований шкірний висип, алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм), фотосенсибілізація.

Протипоказання препарату ВОЛЬТАРЕН® ЕМУЛЬГЕЛЬ®

— "аспіринова" астма;

— порушення цілісності шкірних покривів;

— ІІІ триместр вагітності;

— період лактації;

— дитячий вік до 12 років;

— підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;

— підвищена чутливість до диклофенаку або інших компонентів препарату.

З обережністю слід призначати препарат при печінковій порфірії (у стадії загострення), ерозивно-виразкових ураженнях ШЛУНКОВО-кишкового тракту, тяжких порушеннях функції печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, бронхіальній астмі, а також у I та II триместрах вагітності та пацієнтам літнього віку.