Застосування ВЕЗИКАР®

— лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі, прискореного сечовипускання та ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для синдрому гіперактивного сечового міхура.

Фармакологічна дія ВЕЗИКАР®

Препарат, що знижує тонус гладкої мускулатури сечовивідних шляхів. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo показали, що солифенацин є специфічним конкурентним інгібітором м-холінорецепторів, переважно М3 підтипи. Також було встановлено, що солифенацин має низьку спорідненість або відсутність спорідненості до різних іншим рецепторів і іонним каналам.

Ефективність препарату Везикар при застосуванні в дозах 5 мг та 10 мг, вивчена в декількох подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях у чоловіків та жінок з синдромом гіперактивного сечового міхура, спостерігалася протягом першого тижня лікування і стабілізувалася протягом наступних 12 тижнів лікування. Максимальний ефект Везикара може бути виявлений через 4 тижні. Ефективність зберігається протягом тривалого застосування (не менше 12 міс).

Режим дозування ВЕЗИКАР®

Препарат призначають внутрішньо по 5 мг 1 раз/добу, незалежно від прийому їжі. При необхідності доза може бути збільшена до 10 мг 1 раз/добу. Таблетки слід запивати достатньою кількістю рідини.

Передозування ВЕЗИКАР®

Симптоми: при застосуванні препарату у добровольців у дозі 100 мг одноразово найчастіше відзначалися такі побічні ефекти: головний біль (легка), сухість у роті (помірна), запаморочення (помірне), сонливість (легка) і неясність зору (помірна). Про випадки гострого передозування не повідомлялося.

Лікування: у разі передозування слід призначити активоване вугілля, зробити промивання шлунка, але не слід викликати блювання. При необхідності проводять симптоматичну терапію:

—при тяжких антихолінергічних ефектах центральної дії (галюцинації, виражена збудливість) призначають фізостигмін або карбахол;

—при судомах або вираженою збудливості - бензодіазепіни;

—при дихальній недостатності - ШВЛ;

—при тахікардії - бета-адреноблокатори;

—при гострій затримці сечі - катетеризація сечового міхура;

—при мидриазе - закапують в очі пілокарпін та/або хворого поміщають в темне приміщення.

Як і у випадку передозування інших антихолінергічних препаратів, особливу увагу слід приділяти пацієнтам з встановленим ризиком подовження інтервалу QT (т. е. при гіпокаліємії, брадикардії та при одночасному прийомі препаратів, що спричиняють подовження інтервалу QT) і пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи (ішемія міокарда, аритмії, застійна серцева недостатність).

Побічні ефекти препарату ВЕЗИКАР®

Везикар може викликати побічні ефекти, пов'язані з антихолінергічною дією солифенацина, частіше слабкої або помірної вираженості. Частота цих небажаних ефектів залежить від дози. Найбільш часто відзначається побічний ефект Везикара - сухість у роті (відзначалася у 11% пацієнтів, які отримували препарат у добовій дозі 5 мг, у 22% пацієнтів, які отримували препарат у добовій дозі 10 мг, і у 4% пацієнтів, які отримували плацебо). Вираженість цього побічного ефекту зазвичай була слабкою і лише в рідкісних випадках призводила до переривання лікування.В цілому прихильність до лікування (комплаэнтность) була дуже висока.

Нижче наведені інші побічні ефекти, зареєстровані у клінічних дослідженнях по застосуванню Везикара.Використовувалися такі критерії оцінки частоти зустрічальності побічних явищ: часто - >1%, <10%; іноді - >0.1%, <1%; рідко - >0.01%, <0.1%.

З боку травної системи: часто - запор, нудота, диспепсія, біль у животі; іноді - гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, сухість глотки; рідко - кишкова непрохідність, копростаз.

З боку сечовидільної системи: іноді - інфекції сечовивідних шляхів, утруднення сечовипускання; рідко - гостра затримка сечі.

З боку ЦНС: іноді - сонливість, дисгевзія (порушення смаку).

З боку органу зору: часто - нечіткість зорового сприйняття (порушення акомодації); іноді - сухість очей.

З боку дихальної системи: іноді - сухість порожнини носа.

Дерматологічні реакції: іноді - сухість шкіри.

Інші: іноді - втома, набряки нижніх кінцівок.

Алергічні реакції під час клінічних випробувань не відзначалися. Однак можливість їх розвитку не слід виключати.

Протипоказання препарату ВЕЗИКАР®

— гостра та хронічна затримка сечі;

— тяжкі шлунково-кишкові захворювання (включаючи токсичний мегаколон);

— myasthenia gravis;

— закритокутова глаукома;

— тяжка печінкова недостатність;

— ниркова недостатність тяжкого ступеня або помірна печінкова недостатність при одночасному лікуванні інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кетоконазолом);

— проведення гемодіалізу;

— підвищена чутливість до компонентів препарату.