Застосування ВЕРО-РИБАВІРИН

У складі комбінованої терапії з інтерфероном альфа-2b:

— рецидив хронічного гепатиту С у хворих старше 18 років, які раніше одержували лікування інтерфероном альфа з тривалим ефектом (нормалізація АЛТ до кінця лікувального курсу);

— хронічний гепатит С, підтверджений гістологічно, раніше не лікований, без ознак декомпенсації функції печінки, з підвищеною АЛТ, серопозитивностью до РНК-вірусу гепатиту С, при наявності фіброзу або вираженої запальної активності.

Фармакологічна дія ВЕРО-РИБАВІРИН

Противірусний препарат. Синтетичний аналог нуклеозидів. Активний in vitro відносно деяких РНК - і ДНК-вмісних вірусів.

Дані клінічних досліджень показали, що застосування рибавірину як монотерапії при гепатиті С, у т. ч. при його хронічній формі, неефективно. Ні рибавірин, ні внутрішньоклітинні нуклеотидні метаболіти рибавірину у фізіологічних концентраціях не надавали інгібуючої дії на ферменти, специфічні для вірусу гепатиту С, і не пригнічували реплікацію вірусу гепатиту С.

Проте комбінована терапія рибавірином та інтерфероном альфа-2b у хворих гепатитом С, які мали рецидив захворювання на фоні монотерапії інтерфероном альфа-2b, виявилася в 10 разів більш ефективною, ніж монотерапія інтерфероном альфа-2b, та приблизно у 3 рази більш ефективною у хворих, які раніше не лікувалися інтерфероном альфа-2b.

Механізм противірусної дії рибавірину у комбінації з інтерфероном альфа-2b, зокрема щодо вірусу гепатиту С, невідомий.

Режим дозування ВЕРО-РИБАВІРИН

Препарат приймають внутрішньо в дозі 1-1.2 р/добу, розподіленій на 2 прийоми (вранці та ввечері).Доза залежить від маси тіла пацієнта. При масі тіла 75 кг і нижче препарат призначають у добовій дозі 1 г у 2 прийоми: 2 капс. по 200 мг вранці і 3 капс. по 200 мг ввечері; при масі тіла понад 75 кгдобова доза становить 1.2 г у 2 прийоми: 3 капс. по 200 мг вранці і 3 капс. по 200 мг ввечері.

Тривалість лікування залежить від клінічного перебігу захворювання.

Рекомендована тривалість курсу лікування для хворих з рецидивом захворювання після попереднього лікування - 6 міс, а для нелікованих хворих - мінімум 24 тижні. В останньому випадку лікування слід продовжити ще на 24 тижні (в загальній складності до 48 тижнів) пацієнтів із вірусом генотипу 1, у яких перед початком лікування визначалася висока концентрація РНК-вірусу гепатиту С в крові, а до кінця перших 24 тижнів лікування РНК-вірус гепатиту С перестав виявлятися.

Передозування ВЕРО-РИБАВІРИН

Даних про випадки передозування препарату Веро-рибавірин до цього часу немає.

Побічні ефекти препарату ВЕРО-РИБАВІРИН

З боку системи кровотворення: зменшення вмісту гемоглобіну внаслідок гемолізу; можлива поява слабко вираженої анемії, лейкопенії, гранулоцитопенії, тромбоцитопенії.

З боку ендокринної системи: можливе порушення функції щитовидної залози (зміна вмісту ТТГ).

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілаксія.

Інші: можливі артеріальна гіпотензія, зміна лабораторних показників.

Протипоказання препарату ВЕРО-РИБАВІРИН

— тяжкі захворювання серця (включаючи нестабільні й стійкі до терапії форми) у період до 6 міс до початку терапії Веро-рибавірином;

— захворювання щитовидної залози, стійкі до терапії;

— гемоглобінопатії (у т.ч. таласемія, серпоподібно-клітинна анемія);

— хронічна ниркова недостатність (КК менше 50 мл/хв);

—тяжка депресія, суїцидальні думки або спроби суїциду (у т.ч. в анамнезі);

— виражене порушення функції печінки або декомпенсований цироз печінки;

— аутоімунні захворювання (у т.ч. аутоімунний гепатит);

— вагітність;

— період лактації;

— підвищена чутливість до рибавірину та інших компонентів препарату.