Застосування ВЕРО-МІТОМІЦИН

Препарат рекомендується як для монотерапії, так і в комбінації з іншими високоефективними хіміопрепаратами, а також для паліативного лікування при відсутності позитивної відповіді на лікування раніше застосовувалися засобами при таких патологічних станах:

— рак шлунка;

— рак підшлункової залози;

— рак стравоходу;

— рак печінки і жовчних проток;

— рак товстої і прямої кишки;

— рак молочної залози;

— рак шийки матки та вульви;

— недрібноклітинний рак легені,

— мезотеліома;

— рак сечового міхура;

— рак передміхурової залози;

— пухлини голови та шиї.

Фармакологічна дія ВЕРО-МІТОМІЦИН

Антибіотик з протипухлинною активністю, виділений з культури гриба Streptorayces ceaspitosus.

Перериває синтез ДНК, при високих концентраціях пригнічує синтез білка і РНК. Найбільш активний у фазах G і S мітозу. Після ферментативній активації в тканинах він діє як бі - і трифункциональный алкилирующий препарат. Володіє відносно слабкою імунодепресивну активність. Як і інші цитостатики, надає миелосупрессивное дію.

Режим дозування ВЕРО-МІТОМІЦИН

Режим дозування встановлюється індивідуально залежно від показань, стану пацієнта і застосовуваної схеми протипухлинної терапії. Препарат вводиться в/в струйно або внутрипузырно (при пухлинах сечового міхура). При необхідності препарат може бути введений внутрішньоартеріально, внутриплеврально або внутрішньочеревно.

При монотерапії зазвичай використовують такі схеми в/в краплинного введення 2 мг/м2 (збільшення дози не призводить до підвищення ефекту) з інтервалом 4-6 тижнів; 2 мг/м2 5 днів на тиждень протягом 2 тижнів (1-5 і 8-12 дні курсу) кожні 4-6 тижнів; 4-6 мг 1-2 рази в тиждень.

При необхідності высокодозной терапії слід застосовувати з 10-30 мг 1-3 (і більше) рази на тиждень.

У складі комплексної терапії: в/в крапельно по 10 мг/м2 поверхні тіла 1 раз кожні 6-8 тижнів або 2-4 мг 1-2 рази в тиждень.

Максимальна доза при в/в введенні — 30 мг/добу.

Внутрішньоартеріально, внутриплеврально або внутрішньочеревно вводять по 2-10 мг щодня.

У сечовий міхур вводять 30-40 мг (60 мг), розчинених у 0.95 розчині натрію хлориду до концентрації не >1 мг/мл, 1 раз в тиждень, протягом 6-8 тижнів і далі щомісяця протягом 6 міс, або по 4-10 мг щодня або кожні 2 дні.

Враховуючи можливість кумулятивної мієлосупресії, що викликається мітоміцином, при наступних в/в введенні препарату дозу коригують залежно від вираженості пригнічення функції кісткового мозку:

Повторно препарат слід вводити тільки при відновленні кількості лейкоцитів до 4000/мкл і тромбоцитів до 100.000/мкл крові. При використанні мітоміцину в комбінації з іншими миелосупрессивными препаратами дозу препарату слід скоригувати відповідним чином.

Приготування розчину: вміст флакона розчиняють безпосередньо перед вживанням у воді для ін'єкцій до концентрації 0.4 мг/мл (2 мг активної речовини на 5 мл) і струшують до розчинення.

Передозування ВЕРО-МІТОМІЦИН

Лікування: при передозуванні препарату слід проводити симптоматичну терапію. Специфічний антидот невідомий.

Побічні ефекти препарату ВЕРО-МІТОМІЦИН

З боку дихальної системи: гостре ядуха, бронхоспазм, задишка, сухий кашель, інфільтрати у легенях.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія.

З боку мочевыделителъной системи: підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові, порушення функції нирок (протеїнурія, гематурія), набряки, гиперкреатитинемия, синкопе стану, гемолітичний уремічний синдром (тромбоцитопенія, мікроангіопатична гемолітична анемія з фрагментацією еритроцитів і анурической формою гострої ниркової недостатності; рідше - набряк легенів, невропатії). Розвиток гемолітичного уремічного синдрому спостерігалося у пацієнтів, які отримували мітоміцин в/в у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими цитостатиками в дозах, що перевищують 60 мг.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, зниження скоротливості міокарда, розвиток або погіршення перебігу серцевої недостатності у пацієнтів, які раніше отримували доксорубіцин.

З боку травної системи: діарея, порушення функції печінки, стоматит, езофагіт, нудота, блювання, анорексія.

Дерматологічні реакції: виразки шкіри, оборотна алопеція; іноді - шкірний висип.

Місцеві реакції: тромбофлебіт, целюліт, при потраплянні препарату під шкіру - почервоніння, біль.

Інші: акроціаноз, головний біль, підвищення температури тіла, відчуття оніміння або поколювання в пальцях рук і ніг, багрові смуги на нігтях, незвичайна втома, слабкість.

При внутрипузырном застосування: атрофія сечового міхура, подразнення сечостатевих шляхів, дизурія, цистит, нічний енурез, підвищена частота сечовипускання, гематурія та інші симптоми місцевого подразнення. Висип і свербіж на руках і в області геніталій.

Протипоказання препарату ВЕРО-МІТОМІЦИН

— виражена гіпоплазія кісткового мозку;

— тяжка форма хронічної ниркової недостатності (при концентрації креатиніну в плазмі >1.7 мг/дл);

— дитячий вік;

—тромбоцитопенія, порушення згортання крові, підвищена кровоточивість;

— вагітність;

— період годування груддю;

— гострі інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (у т.ч. вітряна віспа, оперізуючий лишай);

— підвищена чутливість до митомицину.

З обережністю слід застосовувати препарат при вітряній віспі (в даний час або в анамнезі), Herpes zoster, інфекційних захворюваннях, хронічної ниркової недостатності, вираженому пригнічення функції кісткового мозку (в т. ч. при лікуванні цитостатиками, променевої терапії).