Застосування ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

— В-клітинний хронічний лімфолейкоз;

— неходжкінські лімфоми низького ступеня злоякісності.

Фармакологічна дія ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

Протипухлинний препарат. Містить флударабина фосфат, фторований нуклеотидний аналог противірусного агента, відарабін, 9-β-D-арабинофуранозиладенина (ара-А), який відносно стійкий до дезаминированию аденозиндезаминазой.

В організмі людини флударабина фосфат швидко дефосфорилируется до 2-фтор-ара-А, який захоплюючись клітинами, потім внутрішньоклітинно фосфорилюється до активного трифосфату (2-фтор-ара-АТФ). Цей метаболіт інгібує РНК-редуктазу, ДНК - полімеразу (альфа, дельта і іпсилон), ДНК-праймазу і ДНК-лигазу, що веде до порушення синтезу ДНК. Крім того, частково інгібується РНК-полімераза До з наступним зниженням білкового синтезу.

Режим дозування ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

В/в струминно або крапельно протягом 30 хв. Рекомендована доза - 25 мг/м2 поверхні тіла щодня протягом 5 днів кожні 28 днів.

Перед введенням вміст флакона розчиняють у 2 мл води для ін'єкцій.

Для в/в струминного введення необхідну дозу (розраховану виходячи з поверхні тіла пацієнта) розводять в 10 мл 0.9% розчину натрію хлориду для в/в струминного введення і 100 мл 0.9% розчину натрію хлориду для інфузійного введення.

Тривалість лікування залежить від ефекту і переносимості препарату.

При хронічному лімфолейкозі Веро-флударабин застосовують до досягнення максимальної відповіді (повної або часткової ремісії, зазвичай 6 циклів), після чого лікування повинно бути припинено.

При неходжкінської лімфомі низького ступеня злоякісності Веро-флударабин застосовують до досягнення максимальної відповіді (повної або часткової ремісії). Після досягнення найбільшого ефекту слід обговорити необхідність проведення двох циклів консолідації (зазвичай - 8 циклів).

Ефективність і безпека застосування флударабина у дітей не вивчені.

У пацієнтів з порушенням функції нирок: при КК від 30 до 70 мл/хв Веро-флударабин застосовують у редукованої на 50% дозі, при цьому лікування слід проводити під постійним контролем показників крові. При КК <30 мл/хв лікування Веро-флударабином протипоказано.

Передозування ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

Симптоми: високі дози флударабина викликають незворотні зміни в ЦНС, що включають сліпоту, кому та смерть. Застосування високих доз також пов'язано з розвитком вираженої тромбоцитопенії та нейтропенії внаслідок пригнічення функції кісткового мозку.

Лікування: припинення введення препарату, проведення підтримуючої терапії. Специфічний антидот невідомий.

Побічні ефекти препарату ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

Частота побічних ефектів наведена нижче у відповідності з наступною градацією: часто (>1%), рідко (0.1-1%), дуже рідко (<0.1%).

З боку системи кровотворення: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія. Найбільше зниження числа нейтрофілів спостерігається на 13 день (від 3 до 25 днів) від початку лікування, тромбоцитів - на 16 день (від 2 до 32 дні). Мієлосупресія може бути вираженою і мати кумулятивний характер. Зниження числа Т-лімфоцитів, яке спостерігається при тривалому лікуванні флударабином, може призводити до збільшення ризику виникнення опортуністичних інфекцій, включаючи інфекції, що виникають в результаті реактивації латентних вірусних інфекцій, наприклад, прогресуюча мультифокальна лейкоэнцефалопатия.

З боку обміну речовин: у результаті лізису пухлини може розвинутися гіперурикемія, гіперфосфатемія, гіпокальціємія, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія, гематурія, уратная кристалурія та порушення функції нирок. Першою ознакою синдрому лізису пухлини може бути гостра біль і гематурія.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: периферична невропатія; рідко - коматозний або збуджений стан, епілептиформні напади, сплутаність свідомості.

З боку органів чуття: порушення зору; рідко - неврит зорового нерва, зорова невропатія та сліпота.

З боку дихальної системи: пневмонія; рідко - легеневі інфільтрати, пневмоніт, фіброз легенів, що супроводжуються задишкою і кашлем.

З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, діарея, стоматит; рідко - шлунково-кишкові кровотечі на тлі тромбоцитопенії, збільшення активності ферментів печінки та підшлункової залози.

З боку серцево-судинної системи: рідко - серцева недостатність, аритмія.

З боку сечовидільної системи: рідко - геморагічний цистит.

Дерматологічні реакції: шкірний висип; рідко - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Алергічні реакції: аутоімунна гемолітична анемія, аутоімунна тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, пухирчатка, синдром Еванса під час і після застосування флударабина (незалежно від наявності або відсутності аутоімунних процесів в анамнезі, а також результатів проби Кумбса).

Інші: гарячка, озноб, інфекції, нездужання, слабкість, підвищена втомлюваність, периферичні набряки.

Протипоказання препарату ВЕРО-ФЛУДАРАБИН

— знижена функція нирок з КК<30 мл/хв;

— декомпенсована гемолітична анемія;

— вагітність;

— період годування груддю;

— підвищена чутливість до флударабину або інших компонентів препарату.

Слід з обережністю застосовувати препарат після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь пацієнтам в ослабленому стані, при вираженому зниженні функції кісткового мозку (тромбоцитопенія, анемія та/або гранулоцитопенія), імунодефіциті, гострої вірусної, грибкової або бактеріальної інфекції, печінкової недостатності (ефективність і безпека застосування флударабина не вивчена), у дітей і пацієнтів старше 75 років (у зв'язку з недостатньою кількістю клінічних даних щодо застосування флударабина).