Застосування ВАЗАПРОСТАН®

— хронічні облітеруючі захворювання артерій III та IV стадії (за класифікацією Фонтейна).

Фармакологічна дія ВАЗАПРОСТАН®

Препарат простагландину Е1 (PG E1). Покращує мікроциркуляцію і периферичний кровообіг, надає вазопротекторное дію.

При системному введенні викликає розслаблення гладком'язових волокон, має судинорозширювальну дію, зменшує ОПСС без зміни ПЕКЛО. При цьому наголошується рефлекторне збільшення серцевого викиду і ЧСС.

Сприяє підвищенню еластичності еритроцитів, зменшує агрегацію тромбоцитів і активність нейтрофілів, підвищує фібринолітичну активність крові.

Надає стимулюючу дію на гладку мускулатуру кишечника, сечового міхура, матки; пригнічує секрецію шлункового соку.

Режим дозування ВАЗАПРОСТАН®

Готувати розчин необхідно безпосередньо перед виконанням інфузії. Ліофілізат розчиняється одразу ж після додавання фізіологічного розчину. Спочатку розчин може вийти молочно-каламутним. Цей ефект створюється за рахунок бульбашок повітря і не має значення. Через короткий час розчин стає прозорим.

Не допускається використання розчину, приготовленого більше 12 год тому.

Внутрішньоартеріальне введення

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій: 1 амп./20 мкг алпростадилу

Для отримання розчину для в/а введення вміст 1 ампули лиофилизата (відповідає 20 мкг алпростадилу) слід розчинити в 50 мл фізіологічного розчину. При відсутності інших приписів половину ампули Вазапростана (відповідає 10 мкг алпростадилу) слід вводити в/а протягом 60-120 хв за допомогою пристрою для інфузій. При необхідності, особливо за наявності некрозів, під суворим контролем переносимості, дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг алпростадилу). Ця доза зазвичай застосовується для одноразової щоденної інфузії.

Якщо в/а введення препарату здійснюється через встановлений катетер, залежно від переносимості та ступеня тяжкості захворювання рекомендується доза 0.1-0.6 нг/кг/хв з введенням препарату протягом 12 год при використанні пристрою для інфузій (відповідає 1/4-11/2 ампулам Вазапростана).

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій:1 амп./60 мкг алпростадилу

Для отримання розчину для в/а введення вміст 1 ампули лиофилизата (відповідає 60 мкг алпростадилу) слід розчинити у 50-250 мл фізіологічного розчину. При відсутності інших приписів 1/6 ампули Вазапростана (відповідає 10 мкг алпростадилу) слід вводити в/а протягом 60-120 хв за допомогою пристрою для інфузій. При необхідності, особливо за наявності некрозів, під суворим контролем переносимості, дозу можна збільшити до 1/3 ампули (20 мкг алпростадилу). Ця доза зазвичай застосовується для одноразової щоденної інфузії.

Якщо в/а введення препарату здійснюється через встановлений катетер, залежно від переносимості та ступеня тяжкості захворювання рекомендується доза 0.1-0.6 нг/кг/хв з введенням препарату протягом 12 год при використанні пристрою для інфузій (відповідає 1/12-1/2 ампулам Вазапростана).

Внутрішньовенне введення

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій: 1 амп./20 мкг алпростадилу

Для отримання розчину для в/в введення вміст 2 ампул лиофилизата (відповідає 40 мкг алпростадилу) слід розчинити у 50-250 мл фізіологічного розчину і вводити отриманий розчин в/в протягом 2 ч. Ця доза застосовується 2 рази/добу.

Або вміст 3 ампул (відповідає 60 мкг алпростадилу) розчиняють у 50-250 мл фізіологічного розчину і вводять в/в інфузійно протягом 3 год 1 раз/добу.

Тривалість лікування в середньому становить 14 днів, при позитивному ефекті лікування препаратом можна продовжувати ще протягом 7-14 днів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій:1 амп./60 мкг алпростадилу

Для отримання розчину для в/в введення вміст 1 ампули лиофилизата (відповідає 60 мкг алпростадилу) слід розчинити у 50-250 мл фізіологічного розчину і вводити отриманий розчин в/в протягом 3 год 1 раз/добу.

Тривалість лікування в середньому становить 14 днів, при позитивному ефекті лікування препаратом можна продовжувати ще протягом 7-14 днів. При відсутності позитивного ефекту протягом 2 тижнів від початку лікування подальше застосування препарату слід припинити.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (сироватковий креатинін більше 1.5 мг/дл) в/в введення Вазапростана необхідно починати з 20 мкг (1 амп. 20 мкг або 1/3 амп. по 60 мкг) протягом 2 год. При необхідності через 2-3 дні разову дозу збільшують до 40-60 мкг.

Для пацієнтів з нирковою та серцевою недостатністю максимальний об'єм рідини, що вводиться, - 50-100 мл/добу. Курс лікування - 4 тижні.

Передозування ВАЗАПРОСТАН®

Симптоми: зниження артеріального тиску, збільшення ЧСС, можливо розвиток вазо-вагальных реакцій (блідість шкірних покривів, підвищене потовиділення, нудота, блювання), що може супроводжуватися ішемією міокарда та симптомами серцевої недостатності; можливі біль, набряк і почервоніння тканини в місці інфузії.

Лікування: необхідно зменшити дозу препарату або припинити інфузію. При вираженому зниженні артеріального тиску хворому в положенні лежачи необхідно підняти ноги. При збереженні симптомів необхідно використовувати симпатоміметики.

Побічні ефекти препарату ВАЗАПРОСТАН®

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, судомний синдром, підвищена втома, відчуття нездужання, порушення чутливості шкіри і слизових оболонок.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, біль за грудниною, порушення серцевого ритму, AV-блокада.

З боку травної системи: відчуття дискомфорту в епігастрії, нудота, блювання, діарея.

З боку кістково-м'язової системи: гіперостоз довгих трубчастих кісток (при терапії більше 4 тижнів).

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж.

Місцеві реакції: еритема, набряк, біль, порушення чутливості, флебіт (проксимальніше місця в/в введення).

Інші: підвищене потовиділення, гіпертермія, набряк кінцівки, у вену якої проводиться інфузія.

Лабораторні показники: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення титру С-реактивного білка, підвищення рівня трансаміназ.

Рідко: артралгія, сплутаність свідомості, судоми центрального генезу, пропасниця, озноб, брадипное, психоз, ниркова недостатність, анурія. Повідомлялося про декілька випадків розвитку набряку легень та гострої лівошлуночкової недостатності.

Вкрай рідко (до 1% випадків): шок, гостра серцева недостатність, гіпербілірубінемія, кровотеча, сонливість, брадипное, зниження функції дихання, тахіпное, анурія, порушення функції нирок, гіпоглікемія, фібриляція шлуночків, AV-блокада II ступеня, надшлуночкові аритмії, напруження м'язів шиї, підвищена дратівливість, гіпотермія, гіперкапнія, гіперемія шкірних покривів, гематурія, перитонеальні симптоми, тахіфілаксія, гіперкаліємія, тромбоцитопенія, анемія.

Побічні ефекти, пов'язані із застосуванням препарату чи з процедурою катетеризації, оборотні після зниження дози або припинення інфузії.