Головна » Статті » Ліки |
Дата реєстрації: 02.08.04/p Реєстраційний номер: П №015873/01 Форма випуску, склад і упаковка МАКСИПИМПорошок для приготування розчину для в/в і в/м введення білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.
Допоміжні речовини МАКСИПИМ : L-аргінін. Флакони (1) - пачки картонні. Застосування МАКСИПИМЛікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами: — інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (включаючи пневмонію і бронхіт); — інфекції сечовивідних шляхів (як ускладнені, у т.ч. пієлонефрит, так і неускладнені); — інфекції шкіри та м'яких тканин; — інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт та інфекції жовчних шляхів); — гінекологічні інфекції; — септицемія; — нейтропеническая лихоманка (в якості емпіричної терапії); — бактеріальний менінгіт у дітей. Профілактика інфекцій при проведенні порожнинних хірургічних операцій. Фармакологічна дія МАКСИПИМЦефалоспориновий антибіотик IV покоління. Володіє широким спектром дії відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, штамів, резистентних до аміноглікозидів або цефалоспоринових антибіотиків III покоління. Цефепім високо стійкий до гідролізу більшістю β-лактамаз, має малу спорідненість у відношенні b-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, і швидко проникає в грамнегативні бактеріальні клітини. Максипим активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують β-лактамазу), інші штами Staphylococcus spp. (включаючи Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus pyogenes (стрептококи групи A), Streptococcus agalactiae (стрептококи групи B), Streptococcus pneumoniae (включаючи штами з середньою стійкістю до пеніциліну - МПК від 0.1 до 1 мкг/мл), Streptococcus bovis (група D), Streptococcus viridans, інші бета-гемолітичні стрептококи (групи C,G,F); грамнегативних аеробних бактерій: Pseudomonas spp.(включаючи Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putіda, Pseudomonas stutzeri), Escherichia coli, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella ozaenae), Enterobacter spp.(включаючи Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii), Proteus spp. (включаючи Proteus mirabilis, Proteus vulgaris), Acinetobacter calcoaceticus (підтип Acinetobacter anitratus, Acinetobacter lwoffii), Aeromonas hydrophila, Capnocytophaga spp., Citrobacter spp.(включаючи Citrobacter diversus, Citrobacter freundii), Campylobacter jejuni, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Legionella spp., Morganella morganii, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Neisseria meningitidis, Providencia spp.(включаючи Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Salmonella spp., Serratia spp.(включаючи Serratia marcescens, Serratia lіquefacіens), Shigella spp., Yersinia enterocolitica;анаеробних бактерій: Bacteroides spp. (включаючи Bacteroides melaninogenicus, інші штами Bacteroides spp. /в ротовій порожнині/), Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp., Veillonella spp. До препарату стійкі деяких штамів Xanthomonas maltophilia (Pseudomonas maltophilia), Bacteroides fragilis, Clostridium difficile. Більшість штамів ентерококів (у т. ч. Enterococcus faecalis) та стафілококів, резистентних до метициліну, стійкі до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи цефепім. Режим дозування МАКСИПИМЛікування Максипимом можна починати ще до ідентифікації мікроорганізму збудника. Дозу і шлях введення встановлюють залежно від чутливості збудника, тяжкості інфекції, а також від стану функції нирок хворого. В/в шлях введення кращий для хворих з тяжкими або загрозливими для життя інфекціями. Дорослим і дітям з масою тіла більше 40 кг при нормальній функції нирок препарат призначають у наступних дозах.
Для профілактики можливих інфекцій при проведенні хірургічних операцій за 60 хв до початку операції препарат вводять у дозі 2 г в/в впродовж 30 хв. Після закінчення вливання додатково призначають метронідазол в/в в дозі 500 мг. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Максипим. Інфузійну систему перед введенням метронідазолу слід промити. Під час тривалих (понад 12 год) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення рівної дози препарату Максипим з наступним введенням метронідазолу. Для дітей віком від 2 міс максимальна доза не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Середня доза для дітей з масою тіла до 40 кг при ускладнених або неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин, пневмонії, емпіричному лікуванні нейтропенічній гарячки складає 50 мг/кг кожні 12 год. Пацієнтам з нейтропенічній лихоманкою і бактеріальним менінгітом препарат призначають по 50 мг/кг кожні 8 ч. Середня тривалість терапії становить 7-10 днів. При тяжких інфекціях може знадобитися більш тривале лікування. | ||||||||||||||||||||
Переглядів: 307 | |