Застосування МАКСИГАН

—помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів (у т. ч. ниркова колька, печінкова коліка, жовчна коліка, кишкова коліка, альгодисменорея, дискінезія жовчовивідних шляхів);

—для короткочасного симптоматичного лікування при невралгії, артралгії, ішіалгії, міалгії;

—в якості допоміжного препарату для зменшення болю після хірургічних втручань та діагностичних процедур;

—для зниження підвищеної температури тіла при застудних та інфекційно-запальних захворюваннях (для таблеток).

Фармакологічна дія МАКСИГАН

Комбінований препарат з аналгетичну та спазмолітичну дію.

Метамізол натрію – анальгетик-антипіретик, є похідним піразолону. Чинить аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію.

Питофенона гідрохлорид чинить пряму міотропну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення.

Фенпивериния бромід за рахунок м-холіноблокуючої дії чинить додатковий розслаблюючий вплив на гладку мускулатуру.

Поєднання трьох компонентів препарату призводить до взаємного посилення їх фармакологічної дії, що виражається в полегшенні болю, розслабленні гладких м'язів і зниження підвищеної температури.

Режим дозування МАКСИГАН

Максиган у формі таблеток для прийому всередину призначають дорослим і підліткам старше 15 років по 1-2 таб. 2-3 рази/добу. Максимальна добова доза – 6 таб. Тривалість прийому – не більше 5 днів.

Дітям у віці 6-8 років призначають 1/2 таб., дітям у віці 9-12 років - 3/4 таб., дітям у віці 13-15 років - по 1 таб. Кратність прийому – 2-3 рази/добу.

Таблетки краще приймати після прийому їжі.

Максиган у формі розчину для ін'єкцій призначають в/м або в/в. Дорослим і підліткам старше 15 років при важких гострих коліках препарат вводять в/в повільно (по 1 мл протягом 1 хв) по 2 мл При необхідності препарат вводять повторно через 6-8 год.

В/м препарат вводять по 2 мл 2 рази/добу. Максимальна добова доза – 4 мл Тривалість лікування – не більше 5 днів.

Дітям препарат вводять в/м або в/в, залежно від віку і маси тіла.

При необхідності можливе повторне введення препарату в тих же дозах.

Перед введенням розчину його слід зігріти в руках.

Передозування МАКСИГАН

Симптоми: блювання, зниження артеріального тиску, сонливість, сплутаність свідомості, нудота, сухість у роті, болі в епігастральній ділянці, зміна потовиділення, порушення функції печінки і нирок, судоми.

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, при необхідності проводять симптоматичну терапію.

Побічні ефекти препарату МАКСИГАН

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж; рідко – анафілактичний шок, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; у поодиноких випадках – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку травної системи: в поодиноких випадках - відчуття печіння в епігастральній ділянці, сухість у роті.

З боку ЦНС: у поодиноких випадках – головний біль, запаморочення, парез акомодації.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (може проявлятися підвищенням температури, ознобом, болем у горлі, утрудненням ковтання, стоматит, вагинитом, проктитом).

З боку дихальної системи: бронхоспазм (особливо у схильних пацієнтів).

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження артеріального тиску.

З боку сечовидільної системи: рідко (зазвичай при тривалому застосуванні або призначенні у високих дозах) – олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі в червоний колір (обумовлено метаболітами метамізолу); у поодиноких випадках – утруднене сечовипускання.

Місцеві реакції: при в/м введенні можливі інфільтрати в місці введення.

Інші: у поодиноких випадках – зниження потовиділення.

Протипоказання препарату МАКСИГАН

— виражені порушення функції печінки;

— виражені порушення функції нирок;

— генетичний дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;

— тахіаритмія;

— закритокутова глаукома;

— гіперплазія передміхурової залози (з клінічними проявами);

— пригнічення кістковомозкового кровотворення;

— кишкова непрохідність;

— мегаколон;