Головна » Статті » Ліки |
Дата реєстрації: 22.07.08/p Реєстраційний номер: П №014068/01 Форма випуску, склад і упаковка МАДОПАР® "125"Капсули тверді желатинові, непрозорі, з корпусом рожево-тілесного кольору і кришечкою світло-блакитного кольору, з маркуванням "ROCHE" чорного кольору; вміст капсул - дрібний гранульований порошок світло-бежевого кольору, іноді скомковавшийся, зі слабо вловимим запахом.
Допоміжні речовини МАДОПАР® "125" : целюлоза мікрокристалічна, тальк, повідон, магнію стеарат. Склад кришечок капсул: барвник індигокармін, титану діоксид, желатин. 30 шт. - флакони темного скла (1) - пачки картонні. Застосування МАДОПАР®Паркінсонізм, в т. ч.: — у пацієнтів з дисфагією, з акинезией в ранні ранкові години і в другій половині дня, пацієнти з феноменами "виснаження ефекту одноразової дози" або "збільшення латентного періоду" до настання клінічного ефекту препарату для тих випадків, коли потрібна більш швидкий початок дії (переважно Мадопар швидкодіючі таблетки "125" ); — у пацієнтів з будь-якими типами коливань дії леводопи, а саме, "дискінезії піку дози" та феномен "виснаження однократної дози", наприклад, нерухомість в нічний час (переважно Мадопар ЦСС "125" ); Ідіопатичний синдром "неспокійних ніг". Синдром "неспокійних ніг" у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримують діаліз. Фармакологічна дія МАДОПАР®Комбінований протипаркінсонічний препарат, що містить попередник допаміну та інгібітор периферичної допа-декарбоксилази. При паркінсонізмі нейромедіатор головного мозку допамін утворюється в базальних гангліях в недостатніх кількостях. Замісна терапія проводиться шляхом призначення леводопи, безпосереднього метаболічного посередника дофаміну, оскільки останній погано проникає через ГЕБ. Після прийому всередину леводопа швидко декарбоксилируется в допамін як в церебральних, так і в екстрацеребральних тканинах. В результаті більша частина введеної леводопи не досягає базальних гангліїв, а периферичний допамін часто викликає побічні явища. Блокування екстрацеребрального декарбоксилювання леводопи тому є вельми бажаним. Це досягається шляхом одночасного введення леводопи і бенсеразида, інгібітор периферичної допа-декарбоксилази.Мадопар являє собою комбінацію цих речовин у співвідношенні 4:1, яка є оптимальною і володіє такою ж ефективністю, як леводопа у високих дозах. Швидкодіючі (водорозчинні) таблетки Мадопар особливо показані хворим з дисфагією, а також хворим, які потребують більш швидкому початку дії препарату, наприклад, з акинезией в ранні ранкові години і в другій половині дня або пацієнтам з феноменом "уповільненої включення" і "феноменом виснаження ефекту одноразової дози". Мадопар ЦСС (гідродинамічно збалансована система) у формі капсул - особлива лікарська форма, яка характеризується уповільненим вивільненням активних речовин в шлунку, де капсула залишається від 3 до 6 год, будучи резервуаром препарату. Точний механізм синдрому "неспокійних ніг" невідомий, але допаминергическая система відіграє важливу роль у патогенезі цього синдрому. Режим дозування МАДОПАР®Препарат слід приймати, по можливості, не менше ніж за 30 хв до або через 1 год після їжі. Лікування слід починати поступово, індивідуально підбираючи дози до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Наведені нижче вказівки щодо режиму дозування слід розглядати як загальні рекомендації. Капсули Мадопар "125" слід ковтати цілими, не розжовуючи. Капсули Мадопар ЦСС "125" слід ковтати цілими, не розжовуючи; їх не можна відкривати перед вживанням, щоб уникнути втрати ефекту безперервного, контрольованого вивільнення активної речовини. Таблетки Мадопар "250" можна роздрібнювати для полегшення ковтання. Таблетки, що диспергуються (Мадопар швидкодіючі таблетки /диспергуються/ "125") слід розчиняти в 25-50 мл води. Таблетка повністю розчиняється за кілька хвилин з утворенням молочно-білого розчину, який слід приймати не пізніше, ніж через 30 хв після розчинення таблетки. Оскільки швидко може утворитися осад, перед прийомом розчин рекомендується перешкодити. Стандартний режим дозування Паркінсонізм На ранній стадії хвороби Паркінсона рекомендується починати лікування з прийому Мадопар в дозі, що містить 50 мг леводопи + 12.5 мг бенсеразида 3-4 рази/добу. При добрій переносимості дозу слід поступово збільшувати, залежно від реакції пацієнта. Оптимальний ефект досягається, як правило, при добовій дозі, що містить 300-800 мг леводопи + 75-200 мг бенсеразида, прийнятої у 3 або більше прийомів. Для досягнення оптимального ефекту може знадобитися від 4 до 6 тижнів. Подальше збільшення добової дози, у разі необхідності, слід проводити з інтервалами в 1 місяць. Середня підтримуюча доза становить 125 мг (100 мг леводопи + 25 мг бенсеразида) Мадопар 3-6 разів/добу. Частота прийому (не менш 3 разів) протягом дня повинна бути розподілена так, щоб забезпечити оптимальний ефект. Для оптимізації ефекту може знадобитися заміна Мадопар "125" у формі звичайних капсул і Мадопар "250" у формі звичайних таблеток на Мадопар швидкодіючі таблетки (водорозчинні) "125" чи Мадопар ЦСС "125". Синдром "неспокійних ніг" Препарат слід приймати за 1 год до сну, з невеликою кількістю їжі. Максимальна доза - 500 мг/добу. Ідіопатичний синдром "неспокійних ніг" з порушеннями засипання Рекомендується призначати капсули Мадопар "125" чи таблетки Мадопар "250". Початкова доза 62.5-125 мг, максимальна доза - 250 мг. Ідіопатичний синдром "неспокійних ніг" з порушеннями сну Початкова доза - 1 капсула Мадопар ЦСС "125" і 1 капсула Мадопар "125" за 1 год до сну. При недостатньому ефекті дозу Мадопар ЦСС "125" слід збільшити до 250 мг (2 капсули). Ідіопатичний синдром "неспокійних ніг" з порушеннями протягом доби Препарат слід приймати у дозі 1 таблетка, що диспергується або 1 капсула Мадопар "125", максимальна доза - 500 мг/добу. Синдром "неспокійних ніг" у хворих з хронічною нирковою недостатністю, які отримують діаліз Препарат слід приймати у дозі 125 мг (1 таблетка, що диспергується або 1 капсула Мадопар "125") за 30 хв до діалізу. Для виключення наростання симптомів синдрому "неспокійних ніг" (раніше поява протягом дня, посилення ступеня тяжкості та залучення інших частин тіла) добова доза не повинна перевищувати рекомендовану максимальну дозу - 500 мг/добу. При наростання клінічної симптоматики слід зменшити дозу леводопи або поступово відмінити леводопу та призначити іншу терапію. Режим дозування в особливих випадках Мадопар можна комбінувати з іншими протипаркінсонічними засобами. Проте у міру продовження лікування Мадопаром і прояви його терапевтичної дії може виникнути необхідність у зменшенні дози інших препаратів або їх поступової скасування. Якщо протягом дня у хворого спостерігаються сильні моторні флуктуації (феномен "включення-виключення", феномен "виснаження ефекту одноразової дози"), рекомендується більш частий прийом відповідно менших разових доз, або - що краще - застосування Мадопар ЦСС "125". Перехід на Мадопар ЦСС "125" найкраще робити з одного дня на інший, починаючи з ранкової дози.Слід залишити ту ж добову дозу і схему прийому, як і при прийомі Мадопар "125" і Мадопар "250". Через 2-3 дні дозу поступово збільшують приблизно на 50%. Хворих слід попередити про те, що їх стан може тимчасово погіршитися. Із-за особливостей лікарської форми Мадопар ЦСС "125" починає діяти дещо пізніше. Клінічного ефекту можна досягти швидше, призначивши Мадопар ЦСС "125" разом з капсулами Мадопар "125" чи Мадопаром швидкодіючими таблетками (диспергируемыми) "125". Це може виявитися прийнятним в якості першої ранкової дози, яка повинна бути трохи вище, ніж наступні. Дозу Мадопар ЦСС "125" слід підбирати повільно і ретельно, причому інтервал між змінами дози повинен становити не менше 2-3 днів. У пацієнтів із симптомами захворювання, що проявляються в нічний час, позитивного ефекту вдавалося досягти шляхом поступового підвищення вечірньої дози до 250 мг Мадопар ЦСС "125" перед сном. При вираженому ефекті Мадопар ЦСС "125" (дискінезії) більш доцільно збільшити інтервали між прийомами, ніж зменшити разову дозу. | |||||||||
Переглядів: 407 | |