Застосування ЛОДОЗ

— артеріальна гіпертензія м'якої та середньої ступені тяжкості.

Фармакологічна дія ЛОДОЗ

Комбінований антигіпертензивний препарат.

Бісопролол є високоселективним бета1-адреноблокатором без симпатоміметичної і мембраностабілізуючої активності. Механізм дії бісопрололу при артеріальній гіпертензії пов'язаний, насамперед, зі зниженням рівня реніну в плазмі крові і зменшенням ЧСС.

Гідрохлоротіазид є діуретиком з групи тіазидів з антигіпертензивним ефектом. Його діуретичний ефект обумовлений пригніченням транспорту іонів натрію з ниркових канальців в кров, що попереджає тим самим його реабсорбцію.

У клінічних дослідженнях спостерігалося потенціювання ефектів активних речовин даної комбінації.Ефективність для лікування м'якої та помірної ступеня артеріальної гіпертензії була відзначена навіть при застосуванні в найменших дозах – 2.5 мг + 6.25 мг.

Побічні ефекти, такі як гіпокаліємія (при застосуванні гідрохлоротіазиду) і брадикардія, астенія та головний біль (при застосуванні бісопрололу), є дозозалежними. Тому для зменшення небажаних ефектів кількість кожного діючого компонента в Лодозе зменшено в 2-4 рази.

Режим дозування ЛОДОЗ

Лодоз рекомендується приймати вранці під час прийому їжі). Таблетки слід проковтувати цілком з невеликою кількістю рідини і не розжовувати.

Дозу препарату слід підбирати індивідуально, використовуючи наступні лікарські форми Лодоза:

- 2.5 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлортіазиду;

- 5 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлортіазиду;

- 10 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлортіазиду.

Початкова доза відповідає 1 таб. (2.5 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз/добу. У разі недостатньої ефективності лікування дозу збільшують до 1 таб. (5 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз/добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1 таб. (10 мг бісопрололу/6.25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз/добу.

У пацієнтів з порушенням функції печінки або помірним порушенням функції нирок (КК>30 мл/хв) зміни дози не потрібно.

Передозування ЛОДОЗ

Симптоми: надмірне зниження АТ, брадикардія. У новонароджених від матерів, які отримували лікування бета-адреноблокаторами, можливо розвиток передозування, що проявляється декомпенсацією серцевої діяльності.

Лікування: у разі вираженої брадикардії або надмірного зниження АТ в/в вводять наступні лікарські засоби: атропін у дозі 1-2 мг; глюкагон у дозі 1 мг повільно болюсно і потім, при необхідності, у формі інфузії в дозі 1-10 мг/год; при необхідності вводять або епінефрин (адреналін) у дозі 15-85 мкг, введення можна повторити, його загальна кількість не повинна перевищувати 300 мкг, або допамін у дозі 2.5-10 мкг/кг/хв.

При передозуванні у новонароджених, що виявляється декомпенсацією серцевої діяльності, призначають глюкагон із розрахунку 0,3 мг/кг; епінефрин (адреналін) та добутамін (звичайно у високих дозах) необхідно забезпечити спостереження у ВІТ новонароджених. Тривале лікування проводять під наглядом спеціаліста).

Побічні ефекти препарату ЛОДОЗ

З боку ЦНС: порушення сну, депресія; можливі втома, стомлюваність, запаморочення, головний біль (можуть виникати на початку лікування і зазвичай проходять протягом першого або другого тижня лікування).

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, порушення AV-провідності, загострення перебігу хронічної серцевої недостатності, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ в анамнезі.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, запор, гепатит, жовтяниця.

З боку сечовидільної системи: оборотне підвищення вмісту сироваткового креатиніну і сечовини.

З боку кістково-м'язової системи: відчуття холоду та оніміння кінцівок, м'язова слабкість, судоми.

З боку органів почуттів: порушення слуху, зниження продукції слізних залоз (необхідно враховувати пацієнтам, які користуються контактними лінзами), порушення зору.

З боку обміну речовин: гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, порушення водно-електролітного стану, метаболічний алкалоз, оборотне підвищення рівня креатиніну і сечовини в плазмі крові, підвищення активності АСТ і АЛТ.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Дерматологічні реакції: бета-адреноблокатори можуть викликати або загострювати перебіг псоріазу або викликати псоріазоподібні висипання, алопецію.

Інші: імпотенція, алергічний риніт.

Препарат зазвичай переноситься добре. Побічні ефекти описані менш ніж в 10% випадків.

Протипоказання препарату ЛОДОЗ

— тяжкі форми бронхіальної астми, ХОЗЛ;

— хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації, що не піддається лікарської терапії;

— кардіогенний шок;

— СССУ, в т. ч. синоатріальна блокада;

— AV-блокада II і III ступеня без штучного водія ритму;

— виражена брадикардія (ЧСС<50 уд./хв);

— варіантна стенокардія (стенокардія Принцметала);

— феохромоцитома (без одночасного використання альфа-адреноблокаторів);

— тяжкі форми порушення периферичного кровообігу (у т. ч. хвороба Рейно);

— артеріальна гіпотензія;

— гіпокаліємія;

— гіповолемія;

— тяжкі порушення функції нирок (КК<30 мл/хв);

— тяжкі порушення функції печінки;

— одночасне застосування з флоктафеніном, сультопридом, антиаритмічними засобами, препаратами літію;

— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до бисопрололу та інших компонентів препарату;

— підвищена чутливість до гидрохлортиазиду та інших сульфонамідів.

З обережністю слід застосовувати при AV-блокаді I ступеня, псоріазі, ІХС, хронічній серцевій недостатності в стадії декомпенсації, тиреотоксикозі, водно-електролітних порушень (гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіперкальціємія), подагрі, а також у пацієнтів літнього віку.