Головна » Статті » Ліки |
Форма випуску, склад і упаковка ЛИДЕВИНТаблетки круглі, плоскоциліндричні, білого з кремуватим відтінком кольору, з можливими вкрапленнями, з фаскою, з хрестоподібною рискою на одній стороні.
Допоміжні речовини ЛИДЕВИН : повідон, целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксиметилцелюлоза, магнію стеарат. 10 шт. - блістери (2) - пачки картонні. Застосування ЛИДЕВИН— лікування та профілактика рецидивів хронічного алкоголізму. Фармакологічна дія ЛИДЕВИНКомбінований препарат для лікування алкогольної залежності, являє собою поєднання дисульфіраму з вітамінами групи B. Дисульфірам є інгібітором ацетальдегіддегідрогенази. Блокування ацетальдегіддегідрогенази призводить до збільшення концентрації ацетальдегіду, що є метаболітом етилового спирту. Ацетальдегід викликає негативні відчуття (у т. ч. прилив крові до обличчя, нудоту, блювоту, тахікардію, зниження артеріального тиску), які роблять надзвичайно неприємним вживання алкоголю після прийому Лидевина. Це призводить до умовно-рефлекторної відразі до смаку і запаху спиртних напоїв. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 12 год після прийому всередину і може тривати протягом 10-14 днів після припинення лікування. Комбінація дисульфіраму з вітамінами B3 (нікотинамід) і B4 (аденін) забезпечує виражений клінічний ефект при прийомі навіть невеликих доз алкоголю, володіє мінімальними побічними ефектами, зменшує токсичність дисульфіраму, забезпечує профілактику алкогольної невропатії та гіповітамінозів. Режим дозування ЛИДЕВИНПрепарат призначають після ретельного обстеження хворого і попередження про наслідки та ускладнення терапії. Дозу препарату встановлюють з розрахунку на дисульфірам і приймають всередину по 125-500 мг 2 рази/добу за індивідуальною схемою. Через 7-10 днів терапії проводять дисульфирамалкогольную пробу (20-30 мл 40% горілки після прийому 500 мг препарату), при слабкій реакції дозу алкоголю збільшують на 10-20 мл (максимальна доза становить 100-120 мл). Пробу повторюють через 1-2 дні в стаціонарі і через 3-5 днів амбулаторно, при необхідності - з корекцією доз алкоголю і/або препарату.Надалі можна застосовувати підтримуючу дозу 125-200 мг/добу протягом 1-3 років. Передозування ЛИДЕВИНВ даний час про випадки передозування препарату Лидевин не повідомлялося. При одночасному прийомі препарату та алкоголю можливі пригнічення свідомості аж до коми, серцево-судинний колапс, неврологічні ускладнення. Лікування: проведення симптоматичної терапії. Побічні ефекти препарату ЛИДЕВИНЕфекти, обумовлені дією дисульфіраму: металевий присмак у роті, неприємний запах у пацієнтів з колостомою (пов'язаний з сульфідом вуглецю), поліневропатія нижніх кінцівок, неврит зорового нерва, погіршення пам'яті, сплутаність свідомості, астенія, головний біль, шкірні алергічні реакції; в окремих випадках - гепатит (у пацієнтів з нікелевою екземою, не страждають хронічним алкоголізмом). Ефекти, обумовлені взаємодією дисульфіраму і етилового спирту: можливі аритмія, напади стенокардії; іноді - інфаркт міокарда, неврологічні розлади; у поодиноких випадках - дихальна недостатність, серцево-судинний колапс, набряк мозку. Ефекти, пов'язані з тривалим прийомом препарату: рідко - психози (нагадують алкогольні), гепатит, гастрит; у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями - тромбоз судин головного мозку, загострення поліневриту. При вживанні алкоголю в кількості, що перевищує 50-80 мл 40% горілки, можливий розвиток тяжких порушень функцій серцево-судинної та дихальної систем, набряки, судоми. При цьому терміново проводять дезінтоксикаційну терапію, вводять аналептики, при необхідності показана додаткова симптоматична терапія. Протипоказання препарату ЛИДЕВИНАбсолютні: — захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації; — неврити слухового нерва; — глаукома; — неврит зорового нерва; — бронхіальна астма; — емфізема легенів; — туберкульоз легенів; — тяжка печінкова недостатність; — порушення кровотворення; — цукровий діабет; — тиреотоксикоз; — епілепсія та судомний синдром будь-якого генезу; — психічні захворювання; — виразкова хвороба шлунка у фазі загострення; — захворювання нирок; — злоякісні новоутворення; — поліневрити різної етіології; — вагітність; — підвищена чутливість до компонентів препарату. Відносні: — серцево-судинні захворювання в стадії компенсації; — літній вік (старше 60 років); — виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі ремісії; — залишкові явища після порушення мозкового кровообігу; — дисульфирамовые (антабусные) психози в анамнезі. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з гіпотиреозом, особливо при ризику можливого поєднання з алкоголем. | |||||||||
Переглядів: 296 | |