Застосування ЛЕРКАМЕН 20

— м'яка та помірна есенціальна артеріальна гіпертензія.

Фармакологічна дія ЛЕРКАМЕН 20

Блокатор повільних кальцієвих каналів, похідне дигидропиридинового ряду. Інгібує трансмембранний потік кальцію в кардіоміоцити та клітини гладкої мускулатури. Механізм гіпотензивної дії зумовлений прямим релаксуючим впливом на гладкі м'язи судин, в результаті цього знижується ОПСС. Має пролонговану антигіпертензивну дію. Завдяки високій селективності негативна інотропна дія відсутня.

Тривалість терапевтичної дії становить 24 год.

Режим дозування ЛЕРКАМЕН 20

Препарат приймають внутрішньо.

Призначають по 10 мг 1 раз/добу, не менше ніж за 15 хвилин до їжі, переважно вранці. В залежності від досягнутого терапевтичного ефекту доза може бути збільшена до 20 мг.

Терапевтичну дозу підбирають поступово, при необхідності збільшення дози до 20 мг здійснюється через 2 тижні після початку прийому препарату.

Таблетку переважно ковтати цілою, запиваючи достатньою кількістю води.

Передозування ЛЕРКАМЕН 20

Відомостей про передозування немає.

Симптоми: передбачається розвиток симптомів таких же як і при передозуванні інших дигідропіридинів - периферична вазодилатація з артеріальною гіпотензією та рефлекторною тахікардією, збільшення частоти і тривалості нападів стенокардії, інфаркт міокарда.

Лікування: проведення симптоматичної терапії.

Побічні ефекти препарату ЛЕРКАМЕН 20

З боку серцево-судинної системи: рідко спостерігалися ефекти, пов'язані з судинорозширювальною дією - периферичні набряки, відчуття "припливів" крові до обличчя, серцебиття, тахікардія, біль у грудях, зниження артеріального тиску, стенокардія, інфаркт міокарда, астенія, стомлюваність, головний біль, запаморочення.

З боку травної системи: дуже рідко - диспепсія, нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея, оборотне підвищення активності печінкових ферментів, гіперплазія ясен.

Інші: дуже рідко - поліурія, шкірний висип, сонливість, міалгія.

Препарат характеризується хорошою переносимістю.

Протипоказання препарату ЛЕРКАМЕН 20

— хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;

— нестабільна стенокардія;

— аортальний стеноз;

— протягом 1 місяця після перенесеного інфаркту міокарда;

— виражені порушення функції печінки;

— порушення функції нирок (КК менше 10 мл/хв);

— непереносимість лактози;

— галактоземія;

— синдром порушеного всмоктування глюкози/галактози;

— вагітність;

— період лактації (грудного вигодовування);

— жінки дітородного віку, які не користуються надійної контрацепцією;

— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до компонентів препарату;

— підвищена чутливість до інших похідних дигидропиридинового ряду.

З обережністю слід застосовувати при нирковій і/або печінковій недостатності легкого та помірного ступеня, у пацієнтів літнього віку, при СССУ (без кардіостимулятора), ІХС, дисфункції лівого шлуночка.