Застосування КРИКСИВАН

— захворювання, викликані ВІЛ-1 у дорослих пацієнтів, які раніше отримували або не отримували терапію антиретровірусними засобами (у поєднанні з іншими антиретровірусними препаратами).

Фармакологічна дія КРИКСИВАН

Противірусний препарат. Активний відносно вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1). Є специфічним інгібітором протеази ВІЛ-1.

Режим дозування КРИКСИВАН

Криксиван слід застосовувати тільки в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.Рекомендована доза Кріксивана становить 800 мг всередину кожні 8 ч. Лікування слід починати з дози 2.4 г/добу.

Для забезпечення оптимальної абсорбції Криксиван необхідно приймати за 1 год до або через 2 год після прийому їжі, запиваючи водою. Криксиван також можна приймати разом з іншими напоями (зняте молоко, сік, кава, чай) або з легкою їжею (сухий тост з желе і яблучним соком або кави зі знятим молоком; кукурудзяні пластівці, зняте молоко і цукор).

Для забезпечення адекватної гідратації пацієнта рекомендується випивати за 24 год не менше 1.5 л рідини.

При одночасному застосуванні з Криксиваном стандартну дозу рифабутину слід зменшити в 2 рази і збільшити дозу Кріксивана до 1000 мг кожні 8 ч. При одночасному застосуванні з кетоконазолом рекомендується зниження дози Кріксивана до 600 мг кожні 8 ч.

При слабкій і помірній печінковій недостатності внаслідок цирозу доза Кріксивана повинна бути зменшена до 600 мг, інтервал між прийомами становить 8 год.

При нефролітіазі поряд з адекватною гідратацією рекомендують під час нападу тимчасову (1-3 дня) або повне скасування препарату.

Передозування КРИКСИВАН

Є повідомлення про випадки передозування Кріксивана у людини. Найбільш часто відзначалисясимптоми з боку ШКТ (нудота, блювання, діарея) і нирок (нефролітіаз, гематурія).

Невідомо, чи піддається Криксиван перитонеальному діалізу або гемодіалізу.

Побічні ефекти препарату КРИКСИВАН

Криксиван зазвичай добре переноситься, що було встановлено в ході контрольованих клінічних випробувань, коли призначався тільки Криксиван або Криксиван в поєднанні з іншими антиретровірусними засобами. Криксиван не змінює тип, частоту або ступінь вираженості більшості відомих видів токсичності, пов'язаних з використанням інших антиретровірусних засобів.

Клінічні виражені побічні реакції, які відзначалися дослідниками як можливо, ймовірно або визначено пов'язані з препаратом у 5% пацієнтів, які приймають тільки Криксиван, безвідносно до тяжкості їх проявів включали:

З боку травної системи: болі в животі, печія, діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, порушення смаку, підвищення активності АЛТ, АСТ, непрямого білірубіну в сироватці крові, гепатит; рідко - розвиток печінкової недостатності. Ізольована безсимптомна гіпербілірубінемія (загальний білірубін 2.5 мг/дл і більше), в основному за рахунок підвищення непрямого білірубіну, і іноді поєдналася з підвищенням АЛТ, АСТ або ЛФ, зустрічалася в окремих випадках у пацієнтів, які приймають тільки Криксиван або Криксиван в поєднанні з іншими антиретровірусними засобами.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: астенія, підвищена втомлюваність, запаморочення, головний біль, гіпостезія, порушення сну.

З боку нирок: можливий розвиток нефролітіазу, який проявляється болем у боці з або без гематурії (включаючи мікрогематурії), в 5% випадків - поява білка в сечі. В ході клінічних випробувань приблизно в 4% випадків (79/2205) відзначався нефролітіаз. Ці стани були оцінені як пов'язані з порушеннями функції нирок і куповані за рахунок тимчасової відміни препарату і введенням достатньої кількості рідини. По причині виникнення гострих нападів терапія була припинена у 9.2% (7/79) пацієнтів.

Дерматологічні реакції: сухість шкіри, свербіж.

Інші: лімфаденопатія. У ході клінічних досліджень відмічались випадки гострої гемолітичної анемії, які іноді були важкими і швидко прогресували. У таких випадках необхідно відмінити препарат і провести відповідне лікування. Повідомлялося про випадки спонтанних кровотеч у пацієнтів з гемофілією A і B, які отримували інгібітори протеази. Деяким пацієнтам потрібен був додатковий фактор VIII.Відзначалися випадки перерозподіл/накопичення жиру на потилиці, на животі, в заочеревинної області.У більшості зазначених випадків терапія інгібіторами протеази було продовжено або розпочато знову.

Більшість побічних реакцій на Криксиван були незначними і не вимагали відміни препарату.Припинення лікування із-за побічних реакцій спостерігалося у 5.1% з 196 пацієнтів, що приймали тільки Криксиван, у 5.7% з 53 пацієнтів, що приймали Криксиван разом з іншими антиретровірусними засобами, і у 6.8% з 74 пацієнтів, що приймали тільки який-небудь інший антиретровірусний препарат.

Протипоказання препарату КРИКСИВАН

— підвищена чутливість до компонентів препарату.