Застосування КОРДАРОН

— купірування нападів пароксизмальної шлуночкової тахікардії;

— купірування нападів надшлуночкової пароксизмальної тахікардії з високою частотою скорочень шлуночків (особливо на тлі синдрому WPW);

— купірування пароксизмальної і стійкої форми миготливої аритмії (фібриляції передсердь) і тріпотіння передсердь.

Профілактика рецидивів

— загрозливих для життя шлуночкових аритмій і фібриляції шлуночків серця (лікування повинно бути розпочато в стаціонарі при ретельному кардиомониторировании);

— надшлуночкових пароксизмальних тахікардій, в т. ч. документованих нападів рецидивуючої стійкої надшлуночкової пароксизмальної тахікардії у хворих з органічними захворюваннями серця; документованих нападів рецидивуючої стійкої надшлуночкової пароксизмальної тахікардії в пацієнтів без органічних захворювань серця, коли антиаритмічні препарати інших класів не ефективні або є протипоказання до їх застосування; документованих нападів рецидивуючої стійкої надшлуночкової пароксизмальної тахікардії у хворих з синдромом WPW;

— миготливої аритмії (фібриляції передсердь) і тріпотіння передсердь.

— профілактика раптової аритмічної смерті у хворих з групи високого ризику після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, які мають більше 10 шлуночкових екстрасистол в 1 годину, клінічні прояви хронічної серцевої недостатності і знижену фракцію викиду лівого шлуночка (<40%).

Кордарон особливо рекомендується пацієнтам з органічними захворюваннями серця (в т. ч. з ІХС), що супроводжуються дисфункцією лівого шлуночка.

Кордарон для в/в введення призначений для тільки для застосування у стаціонарі в тих випадках, коли потрібне швидке досягнення антиаритмічного ефекту або коли неможливий прийом препарату внутрішньо.

Фармакологічна дія КОРДАРОН

Антиаритмічний препарат III класу. Виявляє антиаритмічну та антиангінальну дію.

Антиаритмічна дія зумовлена збільшенням 3 фази потенціалу дії, в основному за рахунок зниження струму калію через канали клітинних мембран кардіоміоцитів, і зниженням автоматизму синусового вузла. Препарат неконкурентно блокує α - і β-адренорецептори. Уповільнює синоатріальну, предсердную і вузлову провідність, не впливаючи на внутрішньошлуночкову провідність. Кордарон збільшує рефрактерний період і зменшує збудливість міокарда. Сповільнює проведення збудження і подовжує рефрактерний період додаткових передсердно-шлуночкових шляхів.

Антиангінальну дію Кордарону зумовлена зниженням споживання кисню міокардом (за рахунок урежения ЧСС і зниження ЗПОС), неконкурентною блокадою α - і β-адренорецепторів, збільшенням коронарного кровотоку шляхом прямого впливу на гладку мускулатуру артерій, підтримкою серцевого викиду шляхом зниження тиску в аорті і зниженням периферичного опору.

Кордарон не виявляє значущого негативного інотропного ефекту, зменшує скоротність міокарда в основному після в/в введення.

Впливає на обмін тиреоїдних гормонів, інгібує перетворення ТЗ в Т4 (блокада тироксин-5-дейодиназы) і блокує захоплення цих гормонів кардіоцитами і гепатоцитами, що призводить до послаблення стимулюючого впливу тиреоїдних гормонів на міокард. Визначається в плазмі крові протягом 9 міс після припинення його прийому.

Терапевтичні ефекти спостерігаються через 1 тиждень (від декількох днів до 2 тижнів) після початку прийому препарату всередину.

При в/в введення Кордарону його активність досягає максимуму через 15 хв і зникає приблизно через 4 год після введення. Незважаючи на те, що кількість введеного Кордарону в крові швидко знижується, досягається насичення тканин препаратом. При відсутності повторних ін'єкцій препарат поступово виводиться. При поновленні його введення або при призначенні препарату для прийому внутрішньо формується його тканинної запас.

Режим дозування КОРДАРОН

Для прийому всередину

При призначенні препарату в навантажувальній дозі можуть бути використані різні схеми. При застосуванні в стаціонарі початкова доза, розподілена на кілька прийомів, становить від 600-800 мг/добу до максимальної 1200 мг/добу (зазвичай протягом 5-8 днів).

При амбулаторному призначення початкова доза, розподілена на кілька прийомів, становить від 600 мг до 800 мг/добу (зазвичай протягом 10-14 днів).

Підтримуюча доза визначається з розрахунку 3 мг/кг маси тіла на добу і може знаходитися в межах від 100 мг/добу до 400 мг/добу при прийомі 1 раз/добу. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу. Т. к. аміодарон має дуже великий період напіввиведення, препарат можна приймати кожен другий день (200 мг можна давати кожен другий день, а 100 мг рекомендується приймати щодня) або робити перерви (2 дні на тиждень).

Для розчину для в/в введення

Навантажувальна доза Кордарону становить спочатку 5-7 мг/кг маси тіла в 250 мл 5%-ного розчину декстрози (глюкози) протягом 30-60 хв. Терапевтичний ефект Кордарону проявляється протягом перших хвилин введення та зникає поступово, що вимагає корекції швидкості його введення в відповідності з результатами лікування.

Для підтримуючої терапії препарат призначають у вигляді постійною або переривчастою (2-3 рази/добу) в/в інфузії в 5% розчині декстрози (глюкози) протягом декількох днів в дозі до 1200 мг/добу. Після в/в введення в навантажувальній дозі замість продовження в/в інфузії можливий перехід на прийом Кордарону всередину в дозі від 600-800 мг до 1200 мг/добу. З першого дня в/в введення Кордарону доцільно починати поступовий перехід на прийом препарату внутрішньо.

При проведенні в/в ін'єкцій препарат у дозі 5 мг/кг вводять протягом щонайменше 3 хв Кордарон не можна набирати в один шприц з іншими лікарськими засобами!

Для в/в інфузії не слід застосовувати концентрацію нижче 600 мг/л. Для приготування розчинів для в/в введення використовувати тільки 5% розчин декстрози (глюкози).

Передозування КОРДАРОН

Симптоми: синусова брадикардія, зупинка серця, шлуночкова тахікардія, пароксизмальна шлуночкові тахіаритмії типу "пірует", порушення кровообігу, порушення функції печінки, зниження артеріального тиску.

Лікування: проводять симптоматичну терапію (промивання шлунка, призначення колестираміну, при брадикардії - бета-адреностимулятори або установка кардіостимулятора, при тахікардії типу "пірует" - в/в введення солей магнію, урежающая кардіостимуляція). Аміодарон і його метаболіти не видаляються при діалізі.

Інформації про передозування при в/в введення Кордарону немає.

Побічні ефекти препарату КОРДАРОН

Розчин для в/в введення

Системні реакції: відчуття жару, підвищене потовиділення, зниження артеріального тиску (звичайно помірне та минуще); випадки тяжкої артеріальної гіпотензії або колапсу (були зареєстровані при передозуванні або занадто швидкому введенні), помірна брадикардія (у деяких випадках, особливо у літніх хворих, виражена брадикардія та, у виняткових випадках, зупинка синусового вузла, яка потребує відміни лікування); рідко - проаритмічні дію.На початку терапії відзначається підвищення активності печінкових трансаміназ в сироватці крові, що зазвичай залишається помірним (в 1.5-3 рази вище верхньої межі норми /ВМН) і, як правило, нормалізується при зниженні дози або навіть спонтанно. При значному підвищенні рівня трансаміназ лікування слід припинити. Є окремі повідомлення про випадки гострої печінкової недостатності з високим рівнем печінкових трансаміназ у сироватці крові та/або жовтяницею (деякі з летальним наслідком).В одиничних (виключно рідкісних) випадках відмічалися - анафілактичний шок, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина мозку), бронхоспазм і/або апное у хворих з важкої дихальної недостатності, особливо у хворих на бронхіальну астму.Спостерігали декілька випадків гострого респіраторного дистресу, в основному пов'язаного з інтерстиціальним пневмонітом.

Місцеві реакції: флебіт (можна уникнути при використанні центрального венозного катетера).

Для прийому всередину

З боку серцево-судинної системи: брадикардія (в основному помірна і дозозалежна); у деяких випадках (при дисфункції синусового вузла, у осіб літнього віку) - виражена брадикардія; у виняткових випадках - синусова блокада; рідко - порушення провідності (синоатріальна блокада, AV-блокада різних ступенів, внутрижелудочковая блокада); в окремих випадках - виникнення нових аритмій або посиленні існуючих, в деяких випадках - з наступною зупинкою серця (за наявними даними неможливо встановити зв'язок із застосуванням препарату, з тяжкістю ураження серця або з неефективністю лікування).Ці ефекти спостерігаються в основному у випадках спільного застосування Кордарону з лікарськими засобами, що подовжують період реполяризації шлуночків серця (інтервал QTc) або при порушеннях електролітного балансу.

З боку органу зору: мікровідкладення ліпофусцину в рогівці ока (майже завжди присутні) зазвичай обмежені областю зіниці, оборотні після відміни препарату, іноді призводять до порушення зору у вигляді появи забарвленого ореола при яскравому освітленні або відчуття туману; в окремих випадках - невропатія/неврит зорового нерва (зв'язок з прийомом аміодароном до теперішнього часу чітко не встановлена).