Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » Статті » Ліки

КЛАФОРАН® (CLAFORAN)

Дата реєстрації: 07.07.06/p

Реєстраційний номер: П №008945

Форма випуску, склад і упаковка КЛАФОРАН®

Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення білий або жовтувато-білий, кристалічний.

  1 фл.
цефотаксим натрію 1.048 р,
що відповідає змісту цефотаксиму 1 г

Флакони безбарвного скла (1) - пачки картонні.

Застосування КЛАФОРАН®

Лікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:

— інфекції дихальних шляхів;

— інфекції сечостатевих шляхів;

— септицемія;

— бактеріємія;

— інтраабдомінальні інфекції (у т.ч. перитоніт);

— інфекції ЦНС (в т.ч. менінгіт, за винятком лістеріозного);

— інфекції шкіри та м'яких тканин;

— інфекції кісток і суглобів.

Профілактика інфекційних ускладнень після хірургічних операцій на ШКТ, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

Фармакологічна дія КЛАФОРАН®

Напівсинтетичний антибіотик групи цефалоспоринів III покоління для парентерального застосування.

Діє бактерицидно. Володіє широким спектром дії. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.

Клафоран активний відносно Aeromonas hydrophila, Bacillus subtilis, Bordetella pertussis, Borrelia burgdorferi, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Citrobacter diversus, Clostridium perfringens, Corynebacterium diphtheriae, Escherichia coli, Enterobacter spp. (чутливість залежить від даних епідеміології і від рівня стійкості в кожній конкретній країні), Erysipelothrix insidiosa, Eubacterium spp.,Haemophilus spp. (штами, що продукують і не продукують пеніциліназу, включаючи ампіцилін-резистентні), Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, метицилін-нечутливі штами Staphylococcus spp.(включаючи штами, що продукують та не продукують пеніциліназу), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (штами, що продукують та не продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Propionibacterium spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae); Salmonella spp., Serratia spp. (чутливість залежить від даних епідеміології і від рівня стійкості в кожній конкретній країні), Shigella spp., Veillonella spp., Yersinia spp.(чутливість залежить від даних епідеміології і від рівня стійкості в кожній конкретній країні).

До препарату стійкі Acinetobacter baumanii, Bacteroides fragilis, Clostridium difficile, Enterococcus spp.,Listeria monocytogenes, метицилін-резистентні штами Staphylococcus spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia, Stenotrophomonas maltophilia, грамнегативні анаероби.

Режим дозування КЛАФОРАН®

Дорослим з нормальною функцією нирок при неускладненій гострій гонореї Клафоран призначають в/м у дозі 0.5-1 г одноразово.

При неускладнених інфекціях середнього ступеня тяжкості Клафоран вводять в/м або в/в у разовій дозі 1-2 г з інтервалом 8-12 год; добова доза становить 2-6 р.

При тяжких інфекціях Клафоран вводять в/в у разовій дозі 2 г, інтервал між введеннями становить 6-8 год; добова доза - 6-8 р.

У випадках, коли інфекція викликана недостатньо чутливими штамами, тест визначення чутливості до антибіотика - єдиний засіб підтвердження ефективності Клафоран.

Дорослим з вираженими порушеннями функції нирок (КК 10 мл/хв і менше) разову дозу зменшують в 2 рази, інтервал між введеннями не міняють, при цьому добова доза також зменшується в 2 рази.
У випадках, коли КК неможливо виміряти, його можна обчислити за рівнем креатиніну сироватки, використовуючи формулу Кокрофта для дорослих.


Для чоловіків:
маса тіла (кг) х (140-вік)
КК (мл/хв) = -------------------------------------,
72 х креатинін сироватки (мг/дл) 
або
маса тіла (кг) х (140-вік)
КК (мл/хв) = -------------------------------------------;
0.814 х креатинін сироватки (мкмоль/л)


Для жінок: КК (мл/хв) = 0.85 х показник для чоловіків.

Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, призначають 1-2 г/добу залежно від тяжкості інфекції. У день проведення діалізу Клафоран вводять після закінчення процедури.

У недоношених дітей до 1 тижня життя добова доза Клафоран становить 50-100 мг/кг в/в, розділяється на 2 введення з інтервалом 12 год. У недоношених дітей 1-4 тижня життя добова доза Клафоран становить 75-150 мг/кг в/в, розділяється на 3 введення з інтервалом 8 ч.

У дітей з масою тіла до 50 кг добова доза Клафоран становить 50-100 мг/кг, вводиться в/в або в/м в разових дозах з інтервалом 6-8 год Добова доза ніколи не повинна перевищувати 2 р. При важких інфекціях, в т. ч. менінгіті, можливе збільшення добової дози в 2 рази.

Дітям з масою тіла 50 кг і більше препарат призначають у тій же дозі, що й дорослим.

В/м введення препарату з 1% розчином лідокаїну суворо протипоказане дітям віком до 2,5 років.

З метою профілактики розвитку післяопераційних інфекцій перед операцією під час вступного наркозу препарат вводять в/м або в/в у дозі 1 г з повторним введенням через 6-12 год після операції.При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пупкову вену вводять Клафоран в/в у дозі 1 г, потім - через 6-12 год повторно вводять 1 г Клафоран в/м або в/в.

Тривалість лікування встановлюється індивідуально.

Правила приготування розчинів для ін'єкцій
Для приготування розчину для в/м введення розчинити Клафоран стерильною водою для ін'єкцій у кількості 4 мл 1 м і 10 мл - для 2 р. В якості розчинника для в/м введення може бути використаний 1% розчин лідокаїну. При використанні лідокаїну в якості розчинника в/в введення Клафоран строго протипоказано.
Для в/в введення 1 г або 2 г препарату розчиняють у 40-100 мл стерильної води для ін'єкцій або інфузійного розчину. Ін'єкцію проводять повільно протягом 3-5 хв, через можливого розвитку загрозливих для життя аритмій, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер. Для інфузій можуть бути використані наступні розчини (концентрація 1 г цефотаксиму/250 мл): вода для ін'єкцій, фізіологічний розчин, 5% розчин декстрози (глюкози), розчин Рінгера, розчин натрію лактату, а також розчини гемакцель, йоностерил, макродекс 6%, реомакродекс 12%, тутофузин Ст.

Необхідно забезпечити асептичні умови при розчиненні сухої речовини для ін'єкцій та приготуванні розчинів для ін'єкцій, особливо якщо розведений препарат вводять не відразу.

Розчин для в/м ін'єкцій, приготований з використанням води для ін'єкцій або 0.5-1% розчину лідокаїну гідрохлориду, хімічно стабільний протягом 8 год при кімнатній температурі не вище 25°С) або протягом 24 год при зберіганні в захищеному від світла місці при температурі від 2° с до 8°С ).

Розчин для ін'єкцій або інфузій, приготовлений з використанням води для ін'єкцій, хімічно стабільний протягом 12 год (при кімнатній температурі не вище 25°С) або протягом 24 год при зберіганні в захищеному від світла місці при температурі від 2° с до 8°С ). Блідо-жовтий відтінок розчину не означає зниження активності антибіотика.

Розчин для інфузій, приготовлений на основі інфузійних розчинів, хімічно стабільний протягом 8 год після розведення у розчині гемакцель, йоностерил або тутофузин і протягом 6 год після розведення у 10% розчині декстрози (глюкози), макродекс або реомакродекс.

Передозування КЛАФОРАН®

Симптоми: при застосуванні бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим, у високих дозах існує ризик розвитку оборотної енцефалопатії.

Лікування: при необхідності проводять симптоматичну терапію. Специфічного антидоту не існує.



Категорія: Ліки | Додав: 29.11.2016
Переглядів: 294 | Рейтинг: 0.0/0