Застосування КАРДИОКСАН

— профілактика кардіотоксичності при застосуванні протипухлинної терапії з включенням доксорубіцину.

Фармакологічна дія КАРДИОКСАН

Комплексообразующий препарат. Кардіопротектор при терапії антрациклінами.

Дексразоксан - аналог етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА). У міокарді піддається гідролізу, утворює хелатні сполуки із залізом і міддю, знижує утворення комплексу доксорубіцин-залізо і вільних радикалів кисню. Порушує формування комплексу антрациклин-залізо і запобігає появі залізовмісних вільних радикалів, опосередковуючи кардиотоксический ефект антрациклинов. Захищає структурні компоненти кардіоміоцитів. Селективність дії обумовлена відмінністю в механізмах внутрішньоклітинного метаболізму активної речовини в пухлинних клітинах і клітинах міокарда.

Режим дозування КАРДИОКСАН

Кардиоксан вводиться в/в у вигляді 15-хвилинної інфузії, приблизно за 30 хв до введення антрациклина, в дозі, що перевищує у 20 разів дозу доксорубіцину. Наприклад: рекомендується вводити Кардиоксан у дозі 1000 мг/м2 при звичайній дозуванні доксорубіцину 50 мг/м2 кожен 21 день.

Застосування Кардиоксана слід починати одночасно з першою дозою доксорубіцину і повторювати з тією ж періодичністю, що і для доксорубіцину. Для пацієнтів літнього віку спеціальної дози не передбачено. Переносимість і ефективність Кардиоксана у пацієнтів дитячого віку остаточно не вивчена.

Приготування розчину

Для отримання відновленого розчину Кардиоксана вміст одного флакона потрібно розчинити у 25 мл стерильної води для ін'єкцій. Вміст флакона розчиняється протягом декількох хвилин при легкому струшуванні. Щоб уникнути ризику утворення тромбу в місці ін'єкції, Кардиоксан не слід вводити без розведення одним із розчинів, вказаних в таблиці нижче.

Переважно використовувати розчин з більш високим рівнем рН (в т. ч. Рінгера лактат, розчину Хартмана або фосфатний буфер). Остаточний обсяг пропорційний кількості використаних флаконів Кардиоксана і кількості рідини для розведення, об'єм якої може становити від 25 мл до 100 мл на флакон.

У таблиці представлений огляд остаточних обсягів і зразковий рівень рН після розведення 1 флакона Кардиоксана або після розведення 4 флаконів Кардиоксана рекомендованої рідиною.

*Цей розчин слід готувати шляхом змішування 1 флакона відновленого розчину Кардиоксана, 15 мл води для ін'єкцій і 10 мл фосфатного буфера (0.448 М, рН 9.1)

Використання великих обсягів розведення (максимум 100 мл на флакон) зазвичай рекомендується для збільшення рН розчину. Менші обсяги розведення (мінімум 25 мл на флакон можна використовувати при необхідності на підставі гемодинамічного статусу пацієнта.

Вихідний препарат перед введенням необхідно перевірити візуально щодо наявності часток і знебарвлення.

Передозування КАРДИОКСАН

Симптоми: лейкопенія, тромбоцитопенія, нудота, блювання, діарея, шкірні реакції, алопеція.

Лікування: симптоматичне. Спеціального антидоту не існує.

Побічні ефекти препарату КАРДИОКСАН

У дозах, рекомендованих для отримання кардиопротективного ефекту, Кардиоксан не збільшує частоту виникнення або ступінь клінічних проявів токсичності, що виникає на тлі стандартних хіміотерапевтичних режимів з включенням доксорубіцину, за винятком невеликого, але помітного посилення лейкопенії і тромбоцитопенії.

Крім того, спостерігаються болю і подразнення в ділянці введення препарату.

При застосуванні препарату в значно більших дозах (4500 мг/м2, Максимально Переносима Доза /МПР/), спостерігаються такі побічні ефекти:

З боку системи кровотворення: невелика (переходить в середню) лейкопенія, невелика (переходить в середню) тромбоцитопенія, анемія.

З боку системи згортання крові: порушення згортання крові.

З боку травної системи: нудота, блювання, перехідне підвищення рівня печінкових ферментів, минуще збільшення вмісту тригліцеридів і амілази.

З боку сечовидільної системи: збільшення вмісту в сечі заліза і цинку.

Інші: нездужання, незначне підвищення температури тіла, алопеція, зниження рівня кальцію у сироватці крові.

Протипоказання препарату КАРДИОКСАН

— підвищена чутливість до дексразоксану.

З обережністю слід застосовувати препарат при порушеннях функції печінки і нирок, у пацієнтів дитячого віку.