Застосування ИРУЗИД®

— артеріальна гіпертензія (у пацієнтів, яким показана комбінована терапія).

Фармакологічна дія ИРУЗИД®

Комбінований антигіпертензивний препарат, що містить інгібітор АПФ (лізиноприл) і діуретик (гідрохлоротіазид). Чинить антигіпертензивну та діуретичну дію.

Лізиноприл - інгібітор АПФ. Механізм дії пов'язаний з інгібуванням активності АПФ, що призводить до пригнічення утворення ангіотензину II з ангіотензину I і до прямого зменшення виділення альдостерону.Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландинів. Знижує ОПСС, АТ, переднавантаження, тиск в легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові і підвищення толерантності до навантажень у хворих хронічною серцевою недостатністю. Лізиноприл чинить вазодилатуючу дію, при цьому розширює артерії більшою мірою, ніж вени.Деякі ефекти пояснюються дією на тканинні ренін-ангиотензиновые системи. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу.

Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів з серцевою недостатністю призводить до збільшення тривалості життя; у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, без клінічних проявів серцевої недостатності - до уповільнення прогресування дисфункції лівого шлуночка.

Антигіпертензивна дія відмічається через 6 год після прийому препарату і зберігається протягом 24 год. Тривалість дії залежить від величини дози. Початок дії препарату - через 1 ч. Максимальний ефект відзначається через 6-7 год. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.

При різкій відміні препарату не спостерігається вираженого підвищення артеріального тиску.

Крім зниження АТ лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.

Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози в крові у хворих цукровим діабетом і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води в дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Чинить антигіпертензивну дію за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний артеріальний тиск. Діуретичний ефект розвивається через 1-2 год, досягає максимуму через 4 год і триває 6-12 год. Антигіпертензивна дія проявляється через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.

У комбінації лізиноприл і гідрохлоротіазид чинять адитивний антигіпертензивний ефект.

Режим дозування ИРУЗИД®

Препарат призначають всередину по 1 таб. (10 мг + 12,5 мг або 20 мг + 12,5 мг) 1 раз/добу. При необхідності дозу можна збільшити до 20 мг + 25 мг 1 раз/добу.

Пацієнтам з нирковою недостатністю при КК від 80 до 30 мл/хв Ирузид можна застосовувати тільки після титрування дози окремих компонентів препарату. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій ниркової недостатності становить 5-10 мг/добу.

Після прийому початкової дози Ирузида може виникнути симптоматична гіпотензія. Такі випадки частіше відзначаються у хворих, у яких була втрата рідини і електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому слід припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування Ирузидом.

Передозування ИРУЗИД®

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запори, неспокій, підвищена дратівливість.

Лікування: проводять симптоматичну терапію, спрямовану на корекцію дегідратації (введення рідин) та порушень водно-сольового балансу, в/в введення рідини, контроль артеріального тиску. Слід проводити контроль сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові, а також діурезу.

Побічні ефекти препарату ИРУЗИД®

Найбільш часто відзначалися запаморочення, головний біль.

З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, біль у грудях; рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення AV-провідності, інфаркт міокарда.

З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатоцелюлярний або холестатичний гепатит, жовтяниця.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: підвищена стомлюваність, лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ; рідко - астенічний синдром, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи: сухий кашель, диспное, бронхоспазм, апное.

З боку шкірних покривів: підвищене потовиділення, випадання волосся, фотосенсибілізація.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження гематокриту, еритроцитопенія).

З боку сечостатевої системи: уремія, олігурія/анурія, порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, зниження потенції.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані, шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, лихоманка, васкуліт, позитивні результати на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія.

Лабораторні показники: гіперкаліємія і/чи гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення рівня креатиніну, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерантності до глюкози.

Інші: артралгія, артрит, міалгія, загострення подагри, лихоманка.

Протипоказання препарату ИРУЗИД®

— анурія;

— ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);

— ангіоневротичний набряк (у т. ч. в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ);

— гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;

— гіперкальціємія;

— гіпонатріємія;

— порфірія;

— прекома, печінкова кома;

— цукровий діабет (тяжкі форми);

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до препарату, інших інгібіторів АПФ і похідних сульфаніламідів.

З обережністю слід призначати препарат при аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, нирковій недостатності (кліренс креатиніну більше 30 мл/хв), первинному гіперальдостеронізмі, артеріальної гіпотензії, гіпоплазії кісткового мозку, гіпонатріємії (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосолевой або безсольовій дієті), при станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (у т. ч.діарея, блювота), захворюваннях сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія), цукровому діабеті, пригнічення кістковомозкового кровотворення, подагрі, гіперурикемії, гіперкаліємії, ІХС, цереброваскулярних захворюваннях (у т. ч. недостатності мозкового кровообігу), тяжкої хронічної серцевої недостатності, печінковій недостатності, пацієнтам літнього віку.