Застосування ИНХИБЕЙС

— артеріальна гіпертензія (в т.ч. реноваскулярна);

— як допоміжний засіб при хронічній серцевій недостатності (в комбінації з серцевими глікозидами та/або діуретиками).

Фармакологічна дія ИНХИБЕЙС

Інгібітор АПФ тривалої дії. Пригнічує ренін-ангіотензин-альдостероновую систему і, тим самим, перетворення неактивного ангіотензину I в ангіотензин II , який володіє сильною судинозвужувальною дією. У рекомендованих дозах ефект Инхибейса у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і у хворих хронічною серцевою недостатністю зберігається протягом 24 год.

У пацієнтів з нормальною функцією нирок під час лікування Инхибейсом концентрація калію в сироватці звичайно залишається в межах норми. У хворих, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, можливе підвищення рівня калію.

Артеріальна гіпертензія

Инхибейс знижує систолічний і діастолічний АТ як у вертикальному, так і в горизонтальному положенні, зазвичай без ортостатичних реакцій. Препарат ефективний на всіх стадіях артеріальної гіпертензії, а також при нирковій гіпертензії. Антигіпертензивний ефект Инхибейса зазвичай проявляється протягом першої години після прийому внутрішньо та досягає максимуму через 3-7 ч. Рефлекторної тахікардії не виникає, хоча можуть спостерігатися невеликі зміни частоти серцевих скорочень, що не мають клінічного значення.У деяких пацієнтів зниження АТ може зменшуватися до моменту наступного прийому препарату.

При тривалому лікуванні антигіпертензивну дію Инхибейса зберігається. Після раптової відміни препарату швидкого підвищення артеріального тиску не відбувається.

У хворих з артеріальною гіпертензією, що мають помірну або тяжку ниркову недостатність, швидкість клубочкової фільтрації та нирковий кровотік при лікуванні Инхибейсом, як правило, не змінюються, незважаючи на клінічно значуще зниження артеріального тиску.

Як і у випадку інших інгібіторів АПФ, антигіпертензивна дія Инхибейса у хворих негроїдної раси може бути менш вираженою, ніж у хворих інших рас. Якщо, проте, Инхибейс застосовується в комбінації з гідрохлоротіазидом, відмінностей у дії препарату у хворих різних рас не спостерігається.

Хронічна серцева недостатність

При хронічній серцевій недостатності активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а також симпатичної нервової системи зазвичай підвищена, що призводить до збільшення системної вазоконстрикції і до посилення затримки натрію і води в організмі. У пацієнтів, які отримують діуретики і/або препарати наперстянки, Инхибейс, пригнічуючи ренін-ангіотензин-альдостероновую систему, зменшує навантаження на серце, знижує системний судинний опір (постнавантаження) і тиск у легеневих капілярах (переднавантаження).Крім того, у цих хворих значно поліпшується переносимість фізичного навантаження, що підвищує якість їх життя. Гемодинамічні та клінічні ефекти досягаються швидко і зберігаються протягом тривалого часу.

Режим дозування ИНХИБЕЙС

Инхибейс слід приймати 1 раз/добу. Оскільки прийом їжі не чинить клінічно значимого впливу на всмоктування, препарат можна приймати до або після їжі, завжди приблизно в один і той же час доби.

При артеріальній гіпертензії рекомендована початкова доза становить 1-1.25 мг 1 раз/добу. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від динаміки артеріального тиску. Стандартний діапазон доз Инхибейса - від 2.5 до 5 мг 1 раз/ добу. Якщо при дозі 5 мг 1 раз/добу АТ знижується недостатньо, для посилення гіпотензивного ефекту одночасно можна призначити калийвыводящий діуретик у малій дозі.

При реноваскулярной гіпертензії лікування Инхибейсом слід починати з дози 500 мкг або менш 1 раз/добу, оскільки у цих хворих інгібітори АПФ можуть спричинити більш виражене зниження АТ, ніж у хворих на артеріальну гіпертензію іншого генезу. Підтримуючу дозу підбирають індивідуально.

Хворі з артеріальною гіпертензією, які отримують діуретики: щоб знизити ймовірність виникнення симптоматичної гіпотензії, діуретик, слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування Инхибейсом. При необхідності прийом можна потім відновити. Рекомендована початкова доза для таких хворих становить 500 мкг 1 раз/добу.

Хронічна серцева недостатність: лікування Инхибейсом слід починати з дози 500 мкг 1 раз/добу під ретельним лікарським наглядом. Залежно від переносимості препарату та клінічного стану дозу підвищують до найменшої підтримуючої дози 1 мг на добу. Подальший підбір дози в межах звичайної підтримуючої дози 1-2.5 мг/добу проводиться на підставі реакції хворого на лікування, його клінічного стану та переносимості препарату. Максимальна доза становить 5 мг 1 раз/добу.

Результати клінічних досліджень показали, що кліренс цилазаприлата у хворих з хронічною серцевою недостатністю корелює з КК. Тому при лікуванні хворих з хронічною серцевою недостатністю тапорушенням функції нирок слід коригувати режим дозування у відповідності з приведеними нижче рекомендаціями.

Пацієнтам з нирковою недостатністю може знадобитися зниження дози залежно від КК.Рекомендований режим дозування наведено в таблиці.

Якщо у виняткових випадках пацієнтам з цирозом печінки потрібне лікування цилазаприлом, то препарат слід призначати з обережністю у початковій дозі 250-500 мкг 1 раз/добу, оскільки може розвинутися виражена артеріальна гіпотензія.

При артеріальній гіпертензії для пацієнтів старечого віку початкова доза Инхибейса становить від 0.5-1.25 мг/добу. Підтримуючу дозу підбирають індивідуально залежно від переносимості препарату, реакції хворого на лікування і його клінічного стану.

При хронічній серцевій недостатності пацієнтам старечого віку, які приймають діуретики у високих дозах, при призначенні препарату слід строго дотримуватися рекомендованої початкової дози 500 мкг.

Передозування ИНХИБЕЙС

Симптоми: даних про передозування препарату у хворих дуже мало. У здорових добровольців, які приймали одноразові дози до 160 мг, небажаного дії на ПЕКЛО не відзначалося. Найбільш вірогідним симптомом є виражене зниження АТ.

Лікування: при вираженому зниженні АТ – заходи, спрямовані на збільшення ОЦК. За свідченнями цилазаприлат можна частково видалити з організму за допомогою гемодіалізу.