Застосування ГЕПАРИН-РІХТЕР

— тромбози;

— тромбози коронарних судин (інфаркт міокарда);

— тромбоемболії (профілактика і лікування);

— синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові;

— післяопераційний період у хворих з тромбоемболіями в анамнезі;

— переливання крові;

— катетеризація порожнин серця.

Фармакологічна дія ГЕПАРИН-РІХТЕР

Антикоагулянт прямої дії. Блокує біосинтез тромбіну, зменшує агрегацію тромбоцитів. Пригнічує активність гіалуронідази, в деякій мірі активує фібринолітичні властивості крові.

Режим дозування ГЕПАРИН-РІХТЕР

У лікувальних цілях Гепарин-Ріхтер призначають у вигляді в/в крапельної інфузії в дозі 15 МО/кг/год (тобто для дорослих з середньою масою тіла - 1 тис. МО/год). Безпосередньо перед інфузією для досягнення швидкого антикоагулянтного ефекту препарат вводять в/в струйно в дозі 5 тис. МО (1 мл).Якщо в/в введення з яких-небудь причин не може бути проведено, то препарат вводять п/к по 10 тис. МО (2 мл) 4 рази/добу. Добова доза не повинна перевищувати 60-80 тис. МО. Застосування препарату в максимальній добовій дозі більше 10 днів можливо тільки у виняткових випадках.

У профілактичних цілях для попередження тромбозів Гепарин-Ріхтер вводять під шкіру живота по 5 тис. МО (1 мл) 2 рази/добу.

Передозування ГЕПАРИН-РІХТЕР

Симптоми: кровотечі різного ступеня тяжкості.

Лікування: при невеликій кровотечі слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування препарату. У випадку сильної кровотечі в/в повільно вводять 1% розчин протаміну сульфату. При цьому, якщо концентрація гепарину в крові невідома, то разова доза протаміну сульфату не повинна перевищувати 1 мл Протаміну сульфат можна застосовувати повторно, до нормалізації часу згортання.

Побічні ефекти препарату ГЕПАРИН-РІХТЕР

Алергічні реакції: риніт, кропив'янка, сльозотеча, лихоманка, бронхоспазм.

Інші: при застосуванні препарату у високих дозах та/або при тривалому лікуванні можливе кровотеча із слизових оболонок і ран, розвиток тромбоцитопенії.

Протипоказання препарату ГЕПАРИН-РІХТЕР

— захворювання, що супроводжуються порушенням процесів згортання крові;

— виразкові ураження ШЛУНКОВО-кишкового тракту (виразки шлунка, дванадцятипалої і клубової кишки, неспецифічний виразковий коліт, злоякісні новоутворення);

— підгострий бактеріальний ендокардит;

— виражені порушення функції печінки;

— виражені порушення функції нирок;

— операції на головному мозку та хребті;

— підвищена чутливість до препарату.