Застосування ДЕПОНИТ® 10

— профілактика нападів стенокардії (як монотерапія або в комбінації з іншими антиангінальними препаратами);

— хронічна серцева недостатність (в якості додаткової терапії в комбінації з серцевими глікозидами, діуретиками).

Фармакологічна дія ДЕПОНИТ® 10

Периферичний вазодилататор з групи нітратів. Нітрати вивільняють з своєї молекули оксид азоту, що є природним ендотеліальних релаксуючим чинником – медіатором прямої активації гуанилатциклазы.Підвищення концентрації цГМФ приводить до розслаблення гладком'язових волокон переважно венул і вен. Має антиангінальну та спазмолітичну дію, розслаблює гладку мускулатуру судинних стінок, бронхів, ШЛУНКОВО-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечоводів. Сприяє перерозподілу коронарного кровотоку в області зі зниженим кровообігом.

Препарат має центральну гальмівний вплив на симпатичний тонус судин, пригнічуючи судинний компонент формування больового синдрому.

При тривалому або частому застосуванні нітратів пролонгованої дії спостерігається розвиток толерантності до препарату (ослаблення терапевтичного ефекту). Після перерви чутливість відновлюється. З метою запобігання виникнення толерантності рекомендується дотримуватися щоденного, переважно нічний "безнитратный інтервал" протягом 8-12 год. У більшості пацієнтів така терапія є більш ефективною, ніж безперервне лікування.

Трансдермальна терапевтична система (ТТС) являє собою багатошарову систему, що забезпечує після прикріплення пластиру на шкіру безперервне вивільнення нітрогліцерину через проникну мембрану, регулюючу швидкість вивільнення нітрогліцерину з резервуара з лікарським засобом. Активна речовина поступово проникає в кровоносні судини шкіри, що забезпечує його циркуляцію в системі кровообігу у відносно постійних концентраціях протягом рекомендованого для аплікації періоду часу. Через 12 год ТТС вивільняє 10% первісного змісту нітрогліцерину.Оскільки з ТТС на кожен см2 поверхні постійно вивільняється однакову кількість нітрогліцерину, одержувана хворим доза залежить виключно від розміру контактної поверхні системи. Безперервно терапію ТТС можна проводити тим пацієнтам, у яких клінічний ефект препарату протягом тривалого періоду часу практично не змінюється. Ефект при використанні ТТС настає через 0.5-3 год і зберігається до 8-10 год.

Режим дозування ДЕПОНИТ® 10

Режим дозування встановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості захворювання, клінічного ефекту, переносимості препарату пацієнтом.

Для профілактики нападів стенокардії застосовується одна ТТС (пластир) на день вранці. При необхідності дозу можна збільшити (2 пластиру приклеюються одночасно). Слід враховувати, що максимальна добова доза Депонита 10 – аплікація 2 пластирів (0.8 мг/год).

При хронічній серцевій недостатності рекомендується починати і проводити лікування в умовах стаціонару до переведення хворого на необхідну підтримуючу дозу. Слід визначити оптимальну дозу (з урахуванням клінічних реакцій і можливої побічної дії). При цьому слід стежити за появою ознак передозування (зниження артеріального тиску та тахікардія).

Як при використанні інших препаратів групи органічних нітратів, дія пластиру, що містить нітрогліцерин, може знижуватися у пацієнтів, які отримують довготривале лікування. Такі пацієнти повинні видаляти пластир перед сном.

Пацієнти з нападами стенокардії в нічні години повинні застосовувати аплікації пластиру на ніч.

Правила використання препарату

Ефективність Депонита 10 не залежить від місця аплікації (шкіра плеча, передпліччя, грудей, живота або стегна). Проте не слід використовувати для аплікації ділянки шкіри зі зниженим кровопостачанням (наприклад, ділянки стопи з ознаками гіперкератозу). Шкіра в місці прикріплення повинна бути здоровою, неушкодженою. Пластир краще фіксується на тих ділянках шкіри, які при русі залишаються малорухомими. Не рекомендується прикріплювати пластир до ділянок шкіри з вираженим волосяним покривом.Не слід голити або підрізати волосся ножицями в місці аплікації пластиру, оскільки при зростанні волосся можуть піднімати пластир, що порушує контакт ТТС з шкірою.

Перед аплікацією пластиру обраний ділянку шкіри необхідно вимити звичайним милом (немає необхідності в застосуванні спиртовмісних препаратів) і висушити. Перед аплікацією не рекомендується використовувати засоби для догляду за шкірою (косметичні засоби, що містять масла, креми, лосьйони), оскільки застосування цих засобів порушує контакт з шкірою.

Якщо пластир приклеєний до водних процедур, то він зазвичай щільно прилягає до шкіри і залишається ефективним. Однак слід уникати тривалого контакту з водою.

Кожний пластир запаковано в окремий запечатаний пакетик і повинен залишатися в ньому до моменту застосування. Пакетик легко розривається з надрізів на краях. Пластир дістають з пакетика і тримають двома руками так, щоб захисна фольга розташовувалася зверху. Потім слід половину пластиру відігнути вниз так, щоб S-подібна щілину в середині розкрилася.

Одну половину захисної фольги можна зняти. Не можна доторкатися до липкої поверхні пластиру.

Пластир приклеюють до приготовленого ділянки шкіри, одночасно видаляється друга половина захисної фольги.

Пластир міцно притискається долонею так, щоб вся його поверхня щільно прилягала до шкіри.

Передозування ДЕПОНИТ® 10

Симптоми: рефлекторна тахікардія, астенія, відчуття жару, нудота, блювання; при застосуванні препарату у високих дозах (більше 20 мг/кг) – колапс, ціаноз, метгемоглобінемія, диспное, тахіпное.

Лікування: пластир необхідно видалити. Пацієнту слід надати горизонтальне положення, опустивши головний кінець ліжка й підняти ноги хворого.

Для корекції артеріального тиску можливе застосування фенілефрину, епінефрину та інших вазоконстрикторів.

При метгемоглобінемії в залежності від ступеня тяжкості призначають аскорбінову кислоту внутрішньо у дозі 1 м або в/в у формі натрієвої солі; метиленовий синій 0.1-0.15 мл/кг 1% розчину (до 50 мл) в/в; оксигенотерапія. Можливе застосування гемодіалізу, обмінного переливання крові.

Побічні ефекти препарату ДЕПОНИТ® 10

Найбільш часто (>10% пацієнтів) при застосуванні Депонита 10 відзначається головний біль (поступово зменшується з часом і при постійному використанні препарату).

З боку серцево-судинної системи: гіперемія шкіри, гарячка; рідко (особливо при передозуванні) – ортостатичний колапс, ціаноз, метгемоглобінемія. На початку лікування або при збільшенні дози препарату можливі підйом або зниження артеріального тиску (аж до колапсу), що супроводжуються запамороченням, рефлекторною тахікардією або брадиаритмией, почуттям слабкості, блідістю шкірних покривів, підвищеним потовиділенням, сонливістю або психомоторним збудженням, епізодів синкопе.Виражена гіпотензія може спровокувати посилення симптомів стенокардії.