Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0

Головна » Статті » Ліки

ДЕПАКИН® ХРОНО (DEPAKINE® CHRONO)

Дата реєстрації: 29.12.06/p

Реєстраційний номер: П №013004/01

Форма випуску, склад і упаковка ДЕПАКИН® ХРОНО

Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою, майже білого кольору, довгасті, з рискою з обох боків, без запаху або зі слабким запахом.

  1 таб.
натрію вальпроат 199.8 мг
вальпроєва кислота 87 мг

Допоміжні речовини ДЕПАКИН® ХРОНО : гіпромелоза 4000 мПа.з (метилгидроксипропилцеллюлоза), етилцелюлоза (20 мПа.з), натрію сахарин, кремнію діоксид колоїдний гідратований.

Склад оболонки: гіпромелоза 6 мПа.з (метилгидроксипропилцеллюлоза), макрогол 6000, тальк, титану діоксид, 30% дисперсія поліакрилату при вираженні в сухому екстракті.

50 шт. - флакони поліпропіленові (2) - коробки картонні.

Застосування ДЕПАКИН® ХРОНО

У дорослих як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами:

— лікування генералізованих епілептичних нападів (клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, абсанси, міоклонічні, атонічні);

— синдром Леннокса-Гасто;

— лікування парціальних епілептичних нападів (парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї);

— лікування і профілактика біполярних афективних розладів.

У дітей в якості монотерапії або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами:

— лікування генералізованих епілептичних нападів (клонічні, тонічні, тоніко-клонічні, абсанси, міоклонічні, атонічні);

— синдром Леннокса-Гасто;

— лікування парціальних епілептичних нападів (парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї).

Фармакологічна дія ДЕПАКИН® ХРОНО

Протисудомний препарат, що володіє центральним міорелаксуючою і седативною дією. Проявляє протиепілептичну активність при всіх типах епілепсій.

Основний механізм дії, очевидно, пов'язаний з впливом вальпроєвої кислоти на GABA-ергическую систему: препарат підвищує вміст GABA в ЦНС і активує GABA-ергическую передачу.

Терапевтична ефективність починається з мінімальної концентрації 40-50 мг/л і може досягати 100 мг/л. При концентрації понад 200 мг/л необхідно зменшення дози.

Режим дозування ДЕПАКИН® ХРОНО

Депакин Хроно являє собою лікарську форму з уповільненим вивільненням активної речовини, що призводить до зменшення значень Cmax вальпроєвої кислоти у плазмі крові та забезпечує більш рівномірні концентрації протягом доби у порівнянні з звичайними лікарськими формами Депакина.

Препарат приймають внутрішньо. Добову дозу рекомендується приймати в 1 або 2 прийоми, бажано під час їжі.

Дозу слід встановлювати відповідно до віку і маси тіла пацієнта, а також з урахуванням індивідуальної чутливості до препарату.

Встановлена хороша кореляція між добовою дозою, концентрацією препарату в сироватці та терапевтичним ефектом, тому оптимальну дозу слід визначати залежно від клінічної відповіді.Визначення концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі можна розглядати як доповнення до клінічного моніторингу, коли епілепсія не піддається контролю або є підозра на побічні ефекти. Діапазон концентрацій, при яких спостерігається клінічний ефект, зазвичай становить 40-100 мг/л (300-700 мкмоль/л).

Для дорослих і дітей з масою тіла понад 17 кг початкова добова доза зазвичай становить 10-15 мг/кг маси тіла, потім дозу підвищують до оптимальної. Середня доза становить 20-30 мг/кг/добу. При відсутності терапевтичного ефекту (якщо напади не припиняються) дозу можна збільшити; при цьому необхідний ретельний контроль стану пацієнта.

Для дітей у віці 6 років і старше середня добова доза становить 30 мг/кг.

У пацієнтів літнього віку дозу слід встановлювати у відповідності з їх клінічним станом.

Таблетки приймають не розчавлюючи і не розжовуючи їх.

Застосування в 1 прийом можливе при добре контрольованій епілепсії.

При переході з таблеток негайного вивільнення вальпроату, які забезпечували необхідний контроль за захворюванням, на форму сповільненого вивільнення (Депакин Хроно) слід зберігати добову дозу.

Заміну інших протиепілептичних препаратів на Депакин Хроно слід проводити поступово, досягаючи оптимальної дози вальпроату приблизно протягом 2 тижнів. При цьому залежно від стану пацієнта зменшується доза попереднього препарату.

Для пацієнтів, які не приймають інші протиепілептичні препарати, дози слід збільшувати через 2-3 дні з тим, щоб досягти оптимальної дози приблизно протягом тижня.

При необхідності комбінації з іншими протисудомними засобами на фоні застосування Депакина Хроно такі препарати слід вводити поступово.

Передозування ДЕПАКИН® ХРОНО

Симптоми: кома з м'язовою гіпотонією, гіпорефлексією, міозом, пригніченням дихання та метаболічним ацидозом; описані випадки внутрішньочерепної гіпертензії, пов'язаної з набряком мозку.

Лікування: в стаціонарі - промивання шлунка, якщо після прийому препарату пройшло не більше 10-12 год; моніторинг і корекція функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем, підтримання ефективного діурезу. У дуже тяжких випадках проводять діаліз. Як правило, прогноз сприятливий, проте було описано декілька випадків летального результату.

Побічні ефекти препарату ДЕПАКИН® ХРОНО

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: від ≥ 0.01% до < 1% - атаксія; ≤ 0.01% - випадки когнітивних порушень з прогресуючим настанням аж до розвитку повної картини синдрому деменції (зворотні протягом декількох тижнів або місяців після відміни препарату).

Можливі ступор або летаргія, які іноді приводила до минущої коми (енцефалопатія); ці випадки були ізольовані або пов'язані з парадоксальним збільшенням частоти судом під час терапії, їх частота зменшувалася при припиненні лікування або при зменшенні дози препарату. Найбільш часто такі випадки описані при комплексному лікуванні (особливо з фенобарбіталом) або після різкого підвищення дози вальпроату.

В окремих випадках - оборотний паркінсонізм.

Можливі - головний біль, легкий постуральний тремор і сонливість.

З боку травної системи: часто на початку лікування - нудота, блювання, гастралгія, діарея (зазвичай минають протягом декількох днів без відміни препарату); можливо підвищення активності печінкових трансаміназ; від ≥ 0.01% до < 0.1% - порушення функції печінки; ≤ 0.01% - панкреатит (необхідне раннє припинення лікування), іноді з летальним результатом.

З боку системи кровотворення: часто - дозозалежна тромбоцитопенія; від ≥ 0.01% до < 0.1% - пригнічення кістковомозкового кровотворення, включаючи анемію, лейкопенію, панцитопенію.

З боку сечовидільної системи: ≤ 0.01% - енурез; в окремих випадках - оборотний синдром Фанконі неясного генезу.

З боку системи згортання крові: в окремих випадках, частіше при застосуванні у високих дозах (вальпроат натрію має інгібуючу дію на другу стадію агрегації тромбоцитів) - зниження рівня фібриногену або збільшення часу кровотечі, звичайно без клінічних проявів.

З боку обміну речовин: часто - ізольована та помірна гіперамоніємія без змін функціональних проб печінки, особливо при политерапии (відміни препарату не вимагається); можлива гіперамоніємія, що супроводжується неврологічними симптомами (потрібне обстеження); < 0.01% - гіпонатріємія.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, васкуліт; < 0.01% - токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема.

Інші: алопеція; ≥ 0.01% до < 0.1% - оборотна або незворотна втрата слуху; < 0.01% - нетяжкі периферичні набряки, збільшення маси тіла (оскільки збільшення маси тіла є фактором ризику синдрому полікістозу яєчників, рекомендується ретельний контроль стану таких пацієнтів); є повідомлення про порушення менструального циклу та аменореї.



Категорія: Ліки | Додав: 21.11.2016
Переглядів: 313 | Рейтинг: 0.0/0