Застосування ДЕКСАЛГІН 25

Больовий синдром легкої та середньої інтенсивності при наступних захворюваннях і станах:

— гострі та хронічні запальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, спондилоартрит, артроз, остеохондроз);

— дисменорея;

— зубний біль.

Фармакологічна дія ДЕКСАЛГІН 25

Нестероїдний протизапальний препарат. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.Механізм дії препарату базується на пригніченні синтезу простагландинів внаслідок пригнічення циклооксигенази. Аналгетична дія настає через 30 хв після прийому препарату, його тривалість становить від 4 до 6 ч.

Режим дозування ДЕКСАЛГІН 25

Встановлюють індивідуально.

Середня рекомендована разова доза становить 12,5 мг (1/2 таб.) від 1 до 6 разів/добу кожні 4-6 год у міру необхідності або 25 мг (1 таб.) від 1 до 3 раз/добу кожні 8 ч.

Максимальна добова доза становить 75 мг (6 таб.).

У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, у осіб похилого віку прийом препарату слід починати в більш низьких дозах - не більше 50 мг/добу.

Препарат не призначений для тривалого застосування: тривалість прийому не повинна перевищувати 3-5 днів.

Передозування ДЕКСАЛГІН 25

Лікування: промивання шлунка; при необхідності - проведення симптоматичної терапії.

Побічні ефекти препарату ДЕКСАЛГІН 25

З боку системи травлення: печія, біль у животі; рідко - ерозивно-виразкові ураження ШКТ.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, нервозність, порушення сну, парестезії.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, підвищення артеріального тиску.

Алергічні реакції: шкірний висип, бронхоспазм.

Інші: озноб, набряки кінцівок, фотосенсибілізація; рідко - зміна картини периферичної крові, порушення функції нирок.

При застосуванні за показаннями та у рекомендованих дозах препарат добре переноситься.

Протипоказання препарату ДЕКСАЛГІН 25

— виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;

— шлунково-кишкові кровотечі;

— активні кровотечі різного генезу;

— підвищена кровоточивість;

— терапія антикоагулянтами;

— хвороба Крона;

— неспецифічний виразковий коліт;

— бронхіальна астма (в т. ч. в анамнезі);

— тяжка серцева недостатність;

— ниркова недостатність тяжкого ступеня;

— тяжка печінкова недостатність;

— вагітність;

— період лактації;

— підвищена чутливість до декскетопрофену або інших НПЗЗ.