Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Ліки

БЕРЛИПРИЛ® 10 (BERLIPRIL® 10)

Дата реєстрації: 22.07.08/p

Реєстраційний номер: П №015007/01-2003

Форма випуску, склад і упаковка БЕРЛИПРИЛ® 10

Таблетки круглі, плоскоциліндричні, світло-коричневого кольору, з насічкою для поділу з одного боку, можливі вкраплення білого кольору.

  1 таб.
еналаприлу малеат 10 мг

Допоміжні речовини БЕРЛИПРИЛ® 10 : лактози моногідрат, магнію карбонат легкий, желатин, натрію карбоксиметилкрахмал, магнію стеарат, заліза оксид коричневий (Е172).

10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (10) - пачки картонні.

Застосування БЕРЛИПРИЛ®

— артеріальна гіпертензія (в т.ч. реноваскулярна);

— хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії);

— безсимптомне порушення функції лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда (у складі комбінованої терапії).

Фармакологічна дія БЕРЛИПРИЛ®

Інгібітор АПФ, антигіпертензивний препарат. Еналаприл є проліками: в результаті його гідролізу утворюється эналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм дії препарату пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину II з ангіотензину I, що призводить до зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується ОПСС, систолічний і діастолічний АТ, пост - і переднавантаження на міокард.Препарат зменшує розпад брадикініну, збільшує синтез простагландину.

Эналаприлат розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення ЧСС не відзначається.

Підсилює коронарний і нирковий кровотік.

Антигіпертензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми крові, ніж при нормальному або зниженому його рівні. Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровообіг у судинах мозку підтримується на достатньому рівні і на фоні зниженого АТ.

При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда і міоцитів стінок артерій резистивного типу. Застосування препарату запобігає прогресуванню серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда, знижує агрегацію тромбоцитів.

Час настання антигіпертензивної дії при прийомі всередину – 1 год, максимум його спостерігається через 4-6 год, дія зберігається протягом 24 год.

У деяких хворих для досягнення оптимального рівня АТ необхідна терапія протягом декількох тижнів.При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому лікуванні – 6 місяців і більше.

Режим дозування БЕРЛИПРИЛ®

Берлиприл приймають всередину незалежно від прийому їжі.

При монотерапії артеріальної гіпертензії початкова доза становить 5 мг 1 раз/добу. При відсутності клінічного ефекту через 1-2 тиж. дозу підвищують на 5 мг. Після першого прийому препарату хворі повинні знаходитися під медичним спостереженням протягом 2 год і додатково 1 год, поки не стабілізується артеріальний тиск. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг/добу в 2 прийоми. Через 2-3 тиж. переходять на підтримуючу дозу 10-40 мг/добу, розділену на 1-2 прийоми. При помірній артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 10 мг.

Максимальна добова доза становить 40 мг.

У разі призначення Берлиприла пацієнтам, одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком слід припинити за 2-3 дні до призначення Берлиприла. Якщо це неможливо, початкова доза препарату повинна становити 2.5 мг/сут.

Хворим з гіпонатріємією (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль/л) або вмістом сироваткового креатиніну більше 0.14 ммоль/л початкова доза Берлиприла - 2.5 мг 1 раз/добу.

При реноваскулярной гіпертензії початкова доза – 2.5-5 мг/сут. Максимальна добова доза – 20 мг.

При хронічній серцевій недостатності початкова доза – 2.5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2.5-5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакцією до максимально переносимих доз залежно від величини АТ, але не вище 40 мг/добу одноразово або в 2 прийоми. У хворих з низьким систолічним тиском (менш 110 мм рт.ст.) терапію слід починати з дози 1.25 мг. Підбір дози слід проводити протягом 2-4 тижнів. або в більш короткі терміни. Середня підтримуюча доза – 5-20 мг/добу за 1-2 прийоми.

У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект і подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення эналаприлата, тому рекомендована початкова доза становить 1.25 мг.

При безсимптомному порушенні функції лівого шлуночка препарат призначають по 2.5 мг 2 рази/добу. Дозу підбирають з урахуванням переносимості до 20 мг/добу і поділяють її на 2 прийоми.

При хронічній нирковій недостатності кумуляція препарату настає при зниженні швидкості фільтрації менше 10 мл/хв. При КК 80-30 мл/хв доза Берлиприла звичайно становить 5-10 мг/добу, при КК 30-10 мл/хв – 2.5-5 мг/добу, при КК<10 мл/хв – 1.25-2.5 мг/сут тільки в дні діалізу.

Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При занадто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують.

Препарат застосовують як у монотерапії, так і в поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.

Передозування БЕРЛИПРИЛ®

Симптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень; судоми, ступор.

Лікування: перевести хворого у горизонтальне положення з низьким узголів'ям; промивання шлунка і призначення сольового проносного; заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: в/в введення фізіологічного розчину, плазмозамінних препаратів, при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення эналаприлата – 62 мл/хв).

Побічні ефекти препарату БЕРЛИПРИЛ®

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатичний колапс, рідко - біль за грудиною, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов'язані з вираженим зниженням АТ), аритмії (передсердна бради - або тахікардія, мерехтіння передсердь), серцебиття, тромбоемболія гілок легеневої артерії, болі в області серця, непритомність.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3%); дуже рідко при прийомі у високих дозах – нервозність, депресія, парестезії.

З боку органів чуття: дуже рідко - вестибулярні порушення, порушення слуху і зору, шум у вухах.

З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, нудота, блювання, запор, діарея; рідко - болі в області живота, кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки і жовчовивідних шляхів, гепатит, жовтяниця.

З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.

Алергічні реакції: шкірний висип, ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, голосової щілини та/або гортані, кінцівок, дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, свербіж, кропив'янка, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит.

З боку лабораторних показників: гіперкреатинемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; у окремих випадках - зниження гематокриту та вмісту гемоглобіну, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія.

Інші: алопеція, зниження лібідо, припливи.

Препарат в цілому переноситься добре і в більшості випадків не викликає побічних реакцій, що потребують відміни терапії.



Категорія: Ліки | Додав: 13.11.2016
Переглядів: 268 | Рейтинг: 0.0/0