Застосування АЗАРАН

Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами:

— інфекції верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів (у т.ч. пневмонія, абсцес легенів, емпієма плеври);

— інфекції шкіри та м'яких тканин;

— інфекції кісток і суглобів;

— інфекції сечовивідних шляхів (у т. ч. пієлонефрит);

— запальні захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту та жовчних шляхів (у т.ч. холангіт, емпієма жовчного міхура);

— інфекції органів малого таза;

— перитоніт;

— бактеріальний менінгіт;

— бактеріальний ендокардит;

— сепсис;

— гостра та неускладнена гонорея;

— хвороба Лайма;

— шигельоз;

— сальмонельоз.

Профілактика і лікування інфекційних післяопераційних ускладнень.

Фармакологічна дія АЗАРАН

Цефалоспориновий антибіотик III покоління широкого спектра дії для парентерального введення. Діє бактерицидно, пригнічує синтез клітинної стінки бактерій. Ацетилює мембранозв'язані транспептидази, порушуючи таким чином перехресну зшивку пептидогліканів, необхідну для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Стійкий відносно β-лактамаз, що продукуються більшістю грампозитивних та грамнегативних бактерій.

Активний відносно грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans, Streptococcus bovis; грамнегативних аеробних бактерій: Аегомопаѕ spp., Alcaligenes spp.,Branhamella catarrhalis (у т. ч. штами, що утворюють β-лактамази), Citrobacter spp., Enterobacter spp.,(деякі штами резистентні), Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (у т. ч. штами, що продукують пеніциліназу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (у т. ч. Klebsiella pneumoniae), Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (у т. ч. штами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp.,Salmonella spp. (в т. ч.Salmonella typhi), Serratia spp. (в т. ч. Serratia marsescens), Shigella spp., Vibrio spp. (в т. ч. Vibrio cholerae), Yersinia spp. (в т. ч. Yersinia enterocolitica), Pseudomonas aeruginosa (деякі штами);грамнегативних анаеробних бактерій: Bacteroides spp. (у т. ч. деякі штами Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (крім Fusobacterium mortiferum і Fusobacterium varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

До препарату стійкі метицилін-стійкі штами Staphylococcus spp., штами Enterococcus spp. (Enterococcus faecalis), Clostridium difficile, багато штамів Bacteroides spp. (що продукують β-лактамази).

Не гідролізується R-плазмидными β-лактамазами, а також більшістю хромосомоопосредованных пеніциліназ і цефалоспориназ, може діяти на мультирезистентні штами, толерантні до пеніцилінів і цефалоспоринів перших поколінь і аміноглікозидів. Надбана стійкість деяких штамів зумовлена продукуванням бета-лактамази, інактивуючи цефтріаксон (цефтриаксоназы).

Режим дозування АЗАРАН

Препарат вводять в/м або в/в.

Для дорослих і дітей старше 12 років середня добова доза становить 1-2 г 1 раз/добу. Максимальна добова доза для дорослих - 4 р.

Для немовлят у віці до 14 днів доза становить 20-50 мг/кг/добу. Максимальна добова доза 50 мг/кг.

Для дітей віком від 15 днів до 12 років добова доза становить 20-80 мг/кг Добову дозу понад 50 мг/кг маси тіла необхідно призначати у вигляді в/в інфузії.

Тривалість курсу звичайно не перевищує 10 діб. Введення препарату слід продовжувати протягом 2-3 днів після нормалізації температури тіла і зникнення симптомів.

Для профілактики інфекцій у післяопераційному періоді препарат вводять одноразово за 30-90 хв до початку операції в дозі 1-2 г (залежно від ступеня небезпеки зараження). При операційних втручаннях на товстій і прямій кишці рекомендують додаткове введення препарату з групи 5-нітроімідазолів.

При бактеріальному менінгіті добова доза становить 100 мг/кг, Максимальна доза – 4 г 1 раз/добу.Тривалість терапії залежить від виду збудника і може становити від 4 днів при менінгіті, викликаному Neisseria meningitidis до 10-14 днів при менінгіті, викликаному чутливими штамами Enterobacteriaceae.

Дітям при інфекції шкіри і м'яких тканин препарат призначають у добовій дозі 50-75 мг/кг маси тіла 1 раз/добу або 25-37.5 мг/кг кожні 12 год, але не більше 2 г/добу. При тяжких інфекціях іншої локалізації - у дозі 25-37.5 мг/кг кожні 12 год, але не більше 2 г/добу.

При середньому отиті препарат вводять в/м в дозі 50 мг/кг маси тіла, але не більше 1 р.

При гонореї препарат вводять в/м одноразово в дозі 250 мг.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози потрібна лише при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 10 мл/хв), у цьому випадку добова доза цефтріаксону не має перевищувати 2 р.

Правила приготування і введення розчину для ін'єкцій

Для приготування розчину для в/м ін'єкцій 1 г препарату розчиняють в 3.5 мл 1% розчину лідокаїну хлориду. Вводять глибоко у велику м'язову масу. Не слід вводити більше 1 г в одну м'яз. Слід пам'ятати, що розчин лідокаїну хлориду не можна вводити в/в.

Для приготування розчину для в/в введення 1 г препарату розчиняють в 9.6 мл стерильної води для ін'єкцій. Розчин вводять повільно протягом 2-4 хв.

Для приготування розчину для в/в інфузії 2 г препарату розчиняють в 40 мл одного з розчинів, що містять кальцій (0.9% розчину натрію хлориду, 0.45% розчину натрію хлориду і 2.5% декстрози, 5% розчині декстрози, 10% розчині декстрози, 6% розчин декстрану і 5% розчині декстрози, 6-10% розчині гидроксиэтилированного крохмалю). Тривалість в/в інфузії – не менше 30 хв.

Свіжоприготовані розчини цефтриаксону стабільні протягом 6 год при кімнатній температурі і протягом 24 год при зберіганні в холодильнику при температурі від 2° до 8°С.

Передозування АЗАРАН

В даний час про випадки передозування препарату Азаран не повідомлялося.

Для виведення препарату з організму є гемодіаліз не ефективний.

Побічні ефекти препарату АЗАРАН

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення.

З боку сечовидільної системи: олігурія, глюкозурія, гематурія, гіперкреатинемія, підвищення вмісту сечовини.

З боку травної системи: нудота, блювання, порушення смаку, метеоризм, стоматит, глосит, діарея, псевдомембранозний ентероколіт, псевдохолелитиаз (сладж-синдром), дисбактеріоз, біль у животі, підвищення активності печінкових трансаміназ і ЩФ, гіпербілірубінемія.