Головна » Статті » Ліки |
Форма випуску, склад і упаковка АТОРВАСТАТИН-ТЕВАТаблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10мг. По 10 таблеток у блістері з комбінованого матеріалу ПВХ/алюмінієвої фольги. По 3 блістери разом з інструкцією для застосування в картонній пачці. Активна речовина: аторвастатин кальцію (у перерахунку на аторвастатин) 10,36 мг (10 мг), Допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, эудрагит Е 100 (бутілметакрілата,диметиламиноэтилметакрилата і метилметакрилату сополімер 1:2:1), альфа-токоферолу макрогола сукцинат, натрію кроскармелоза, натрію стеарилфумарат; ОПАДРАЙ YS-1R-7003:(титану діоксид, гіпромелоза 2910 ЗсР (Е464), гіпромелоза 2910 5сР (Е464), макрогол 400, полісорбат 80). ТОРГОВА НАЗВА ПРЕПАРАТУ: Аторвастатин-Тева
МІЖНАРОДНА НЕПАТЕНТОВАНА НАЗВА ПРЕПАРАТУ: аторвастатин ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА ГРУПА: гіполіпідемічна засіб - інгібітор ГМГ-КоА редуктази Застосування АТОРВАСТАТИН-ТЕВА• у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейної і несімейної гіперхолестеринемією і комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (типи IIa і IIb за Фредриксоном) в поєднанні з дієтою для зниження підвищених рівнів загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів і підвищення рівня холестерину ЛПВЩ • для лікування хворих з підвищеними сироватковими рівнями тригліцеридів (тип IV за Фредриксоном) та хворих із дисбеталіпопротеїнемією (тип ІІІ за Фредриксоном), у яких дієтотерапія не дає адекватного ефекту • у хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією для зниження рівнів загального холестерину і холестерину ЛПНЩ, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи лікування виявляються недостатньо ефективними; Фармакологічна дія АТОРВАСТАТИН-ТЕВАФармакодинаміка Аторвастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА редуктази -ферменту, який визначає граничну швидкість біосинтезу холестерину, відповідального за перетворення З-гідрокси-3-метил-глютарил-коензиму А у мевалонат, попередник стеролів, включаючи холестерин. У печінці тригліцериди і холестерин включаються до складу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), що надходять у плазму крові і транспортуються до периферичним тканинам. З ЛПДНЩ утворюються ліпопротеїни низькоїщільності (ЛПНЩ), які катаболізуються переважно шляхом взаємодії з высокоаффинными рецепторами ЛПНЩ. Аторвастатин знижує рівні холестерину і ліпопротеїнів у плазмі крові за рахунок інгібування ГМГ-КоА-редуктази і синтезу холестерину у печінці, а також за рахунок збільшення кількості «печінкових» рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшує захоплення і катаболізму ЛПНЩ.
Аторвастатин знижує продукцію ЛПНЩ і кількість частинок ЛПНЩ. Аторвастатин спричиняє виражене і стійке підвищення активності рецепторів ЛПНЩ у поєднанні зі сприятливими змінами якості циркулюючих частинок ЛПНЩ. Дозозалежно знижує рівень ЛПНЩ у хворих з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією, резистентної до терапії іншими гіполіпідемічними засобами. Дослідження співвідношення доза/ефект показали, що аторвастатин знижує рівень загального холестерину (на 30-46%), холестерину ЛПНЩ (на 41-61%), аполіпопротеїну В (на 34-50%) і тригліцеридів (на 14-33%), одночасно викликаючи, в тій чи іншій мірі, зростання рівнів холестерину ЛПВЩ та аполіпопротеїну А. Ці результати виявилися аналогічними у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейными формами гіперхолестеринемії і змішаною гіперліпідемією, включаючи пацієнтів з інсуліннезалежний цукровий діабет. У зв'язку зі зниженням рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та аполіпопротеїну В зменшується ризик серцево-судинних захворювань і, відповідно, зменшується ризик смерті.Дослідження впливу аторвастатину на серцево-судинну захворюваність і смертність поки ще не завершені. При використанні препарату у літніх пацієнтів різниці в безпеці, ефективності чи досягненні цілей гиполипидемической терапії в порівнянні із загальною популяцією не відзначалося. Фармакокінетика Всмоктування Після прийому внутрішньо аторвастатин швидко всмоктується в кров. Максимальна концентрація (Смах) у плазмі крові досягається протягом 1-2 годин, Смах у жінок вище на 20%, площа кривої «концентрація-час» (AUC) - нижче на 10%; Смах у хворих на алкогольний цироз печінки підвищується в 16 разів, а AUC - в 11 разів. Прийом їжі дещо знижує швидкість і тривалість абсорбції препарату (на 25% і 9% відповідно), однак зниження холестерину подібно з таким при прийомі аторвастатину без їжі.Абсолютна біодоступність аторвастатину дорівнює приблизно 12 %, системна біодоступність, визначає ингибирующую активність щодо ГМГ-КоА-редуктази - 30 %. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом у слизовій шлунково-кишкового тракту і при «першому проходженні» через печінку. Розподіл Середній об'єм розподілу аторвастатину становить приблизно 381 л. Зв'язок з білками плазми - 98 %. Метаболізм Аторвастатин метаболізується переважно в печінці за участю ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7 цитохрому Р450 з утворенням фармакологічно активних метаболітів (орто - і парагідроксильованих похідних та продуктів бета-окислення). In vitro орто - та парагидроксилированные метаболіти чинять інгібуючу дію на ГМГ-КоА-редуктазу, порівнянний з таким у аторвастатину. Інгібуючий ефект препарату відносно ГМГ-КоА-редуктази приблизно на 70% визначається активністю циркулюючих метаболітів. Виведення Аторвастатин виводиться переважно з жовчю після печінкового та/або внепеченочного метаболізму (не піддається вираженій кишково-печінкової рециркуляції). Період напіввиведення - 14 годин. Інгібуюча активність відносно ГМГ-КоА-редуктази зберігається близько 20-30 годин завдяки наявності активних метаболітів. Менше 2% від прийнятої внутрішньо дози препарату визначається в сечі. Не виводиться в ході гемодіалізу.
Режим дозування АТОРВАСТАТИН-ТЕВАСПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ Зазвичай початкова доза дорівнює 10 мг 1 раз на добу. Доза варіює від 10 до 80 мг/добу. Препарат можна приймати у будь-який час дня один раз на добу незалежно від прийому їжі. Дози слід підбирати індивідуально з урахуванням вихідного рівня холестерину ЛПНЩ, мети терапії та реакції пацієнта на лікування. На початку та/або під час підвищення дози Аторвататина-Тева необхідно кожні 2-4 тижні контролювати рівні ліпідів у плазмі крові і відповідним чином коригувати дозу. Здійснювати корекцію дози слід з інтервалами не менше 4 тижнів. Максимальна добова доза становить 80 мг. Для пацієнтів з встановленою ішемічною хворобою серця (ІХС) та інших пацієнтів, які мають високий ризик серцево-судинних ускладнень, рекомендується постановка таких цілей корекції рівнів ліпідів: холестерин ЛПНЩ менше 3,0 ммоль/л (або менше 115 мг/дл) і загальний холестерин менше 5,0 ммоль/л (або менше 190 мг/дл). Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія У більшості пацієнтів необхідний контроль рівнів ліпідів забезпечується прийомом 10 мг Аторвастатину-Тева один раз в день. Суттєвий терапевтичний ефект спостерігається зазвичай через 4 тижні. При тривалому лікуванні цей ефект зберігається. Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія Лікування пацієнтів слід починати з призначення 10 мг Аторвастатину-Тева в день. Здійснюючи індивідуальну корекцію дози кожні 4 тижні, слід довести її до 40 мг/день. Після цього можна збільшувати дозу до максимального рівня, рівного 80 мг/день, або застосовувати комбіноване призначення 40 мг Аторвастатину-Тева і секвестранта жовчних кислот.
Гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія Призначають у дозі 80 мг 1 раз на добу.
У пацієнтів з нирковою недостатністю Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину в плазмі крові або ступінь зниження ліпідів при його застосуванні; у зв'язку з цим, будь-якої корекції дози у пацієнтів із захворюванням нирок не потрібна. У пацієнтів з печінковою недостатністю При печінковій недостатності може знадобитися зниження дози або відміна препарату (див. розділ «Особливі вказівки»). Передозування АТОРВАСТАТИН-ТЕВАСпецифічного антидоту немає. У разі передозування повинна здійснюватися необхідна симптоматична та підтримуюча терапія. Необхідний контроль функції печінки і рівень КФК у сироватці крові. Гемодіаліз неефективний. Побічні ефекти препарату АТОРВАСТАТИН-ТЕВАНайбільш часто (1% і більш): безсоння, головний біль, астенічний синдром; нудота, діарея, абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, запор; міалгія. Менш часто (менше 1 %): З боку нервової системи: слабкість, запаморочення, амнезія, парестезія, периферична нейропатія, гіпестезія. З боку травної системи: блювання, анорексія, гепатит, панкреатит, холестатитческая жовтяниця. З боку опорно-рухового апарату: біль у спині, судоми м'язів, міозит, міопатія, міалгія, артралгія, рабдоміоліз. Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний свербіж, висипання, анафілаксія, бульозні висипи, поліморфна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), синдром Лайєлла, ангіоневротичний набряк. З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія. З боку обміну речовин: гіпо - або гіперглікемія, підвищення активності сироваткової креатинфосфокінази (КФК).
| |
Переглядів: 298 | |