Застосування АТГАМ®

— для попередження реакції відторгнення трансплантата при пересадці нирок (при призначенні одночасно з загальноприйнятою терапією збільшує частоту сприятливих результатів під час періоду відторгнення);

— для затримки першого епізоду реакції відторгнення трансплантата при пересадці нирок (як доповнення до інших методів імунодепресивної терапії);

— лікування апластичної анемії при відсутності показань для пересадки кісткового мозку (при призначенні на додаток до стандартної підтримуючої терапії Атгам може викликати повну або часткову гематологічну ремісію, поліпшення виживаності у випадках з доведеною або підозрюваної імунної етіологією захворювання).

До цього часу ефективність і безпека препарату в інших випадках, крім пересадки нирок та апластичної анемії, не оцінювалася.

Фармакологічна дія АТГАМ®

Імунодепресивний препарат. Атгам є виборчим иммунодепрессантом, знижує кількість циркулюючих тимусзависимых лімфоцитів, що утворюють розетки з еритроцитами барана. Вважається, що це антилимфоцитарное дія відбиває зміна функції Т-лімфоцитів, які відповідають за клітинний імунітет і беруть участь в гуморальній імунній відповіді. На додаток до антилімфоцитарну активності Атгам містить в невеликій концентрації антитіла проти інших формених елементів крові.У мавп rhesus і cynomolgus Атгам знижує кількість лімфоцитів в тимусзависимых зонах селезінки і лімфатичних вузлів.При призначенні препарату разом з іншими імунодепресивними засобами, такими як антиметаболіти і ГКС, освіта у пацієнта антитіл до гамма-глобуліну коні не значно.

Режим дозування АТГАМ®

Атгам призначений тільки для в/в введення.

Не придатний до застосування препарат в ампулах з порушеною цілісністю, відсутністю маркування, при зміні фізичних властивостей (зміна кольору, наявність сторонніх частинок), при минулому терміні придатності, неправильному зберіганні.

Вказівки по розведенню

Для в/в інфузії добову дозу Атгама додають до розчину для розведення з дотриманням правил асептики. Концентрація не повинна перевищувати 4 мг/мл Перемішують розчин, обережно похитуючи або обертаючи флакон. Препарат (розбавлений або нерозбавлений) не слід струшувати, оскільки може статися піноутворення та/або денатурація білка.

Отриманий розчин зберігає фізичну і хімічну стабільність до 24 год при використанні наступних розчинників: розчин хлориду натрію для ін'єкцій; розчин для ін'єкцій, що містить 5% декстрози та 0.225% натрію хлориду; розчин для ін'єкцій, що містить 5% декстрози та 0.45% хлориду натрію.

Додавання Атгама до розчину декстрози для ін'єкцій не рекомендується, оскільки низька сольова концентрація може викликати утворення осаду. Розчини для інфузії з вираженою кислою реакцією середовища можуть також призвести через деякий час до фізичної нестабільності. Якщо розчин Атгама неможливо використовувати відразу після розведення, його рекомендується зберігати в холодильнику,при цьому загальний час зберігання розчину не повинен перевищувати 24 год (включаючи час інфузії).Перед введенням розведений препарат слід нагріти до кімнатної температури.

Шкірні тести

Для виявлення пацієнтів з високим ризиком розвитку анафілактичної реакції перед початком терапії необхідно проведення шкірних тестів. В рамках традиційного консервативного підходу в першу чергу рекомендується проведення нашкірного тесту (проба з наколюванням): на внутрішній стороні передпліччя, відступивши на 5 см від променево-зап'ясткового суглоба, проводиться укол в шкіру на глибину 1-1.5 мм через краплю нерозведеного препарату. Для цього використовують ін'єкційні голки для в/в вливань, які мають обмежувач глибини, або ланцет для отримання капілярної крові, а також спеціальні prick-ланцети.

Якщо через 20 хв після наколювання шкіри не відбувається утворення папули або пухирі, слід продовжити тестування шляхом в/к ін'єкції: шкіру згинальної поверхні передпліччя або на спині обробляють 70% спиртом, після чого туберкуліновим або інсуліновим шприцом вводять 0.02 мл Атгама, розведеного 0.9% розчином натрію хлориду для ін'єкцій в концентрації 1:1000 (за обсягом) з одночасною контрольної ін'єкцією 0.9% розчину натрію хлориду для ін'єкцій у тому ж обсязі на відстані 5 см. Оцінка результатів проводиться через 20 хв.

Освіта в місці введення Атгама пухиря діаметром, що перевищує на 3 мм і більше діаметр пухиря в місці контрольної ін'єкції з 0.9% розчину натрію хлориду, а також позитивний нашкірний тест свідчать про підвищеної чутливості до препарату та ймовірності розвитку системної алергічної реакції при в/в введенні препарату.

Чутливість і специфічність цього тесту клінічно не доведені. Алергічні реакції, такі як анафілактичний шок, зустрічалися і у пацієнтів з негативними шкірними тестами. У випадку позитивної місцевої реакції на Атгам слід розглянути можливість альтернативного лікування.

Потенційні переваги застосування препарату і можливий ризик повинні бути ретельно зважені. Якщо при наявності позитивного шкірного тесту прийнято рішення проводити терапію Атгамом, лікування повинно здійснюватися в умовах, що забезпечують проведення інтенсивної терапії алергічних негайного типу. Системні реакції, такі як генералізований висип, тахікардія, диспное, артеріальна гіпотензія або анафілаксія виключають подальше застосування Атгама.

Введення препарату

Препарат може містити гранулообразные або пластівчасті включення. Для попередження потрапляння їх в кровотік введення завжди (незалежно від їх наявності) слід здійснювати за інфузійній системі через фільтр з діаметром пор від 0.2 до 1.0 мікрон. Найбільш зручним місцем введення є артеріо-венозний анастомоз або шунт, або центральна вена з високою швидкістю кровотоку. Введення у вену з високою швидкістю кровотоку зводить до мінімуму можливість розвитку флебітів та тромбозу. Тривалість введення дози Атгама повинна бути не менше 4 ч.Під час інфузії препарату біля ліжка пацієнта слід завжди мати необхідне реанімаційне обладнання. Слід постійно спостерігати за пацієнтом на предмет можливих алергічних реакцій під час інфузії.

Реципієнтів ниркових трансплантатів

Затримка відторгнення трансплантата: рекомендована доза препарату - від 10 до 15 мг/кг/добу щодня протягом 14 днів, потім через день протягом 14 днів. Всього 21 доза протягом 28 днів. Першу дозу вводять не раніше ніж за 24 год до або не пізніше 24 год після трансплантації.

Лікування відторгнення трансплантата: введення першої дози при появі ознак першого нападу відторгнення. В подальшому препарат може вводитися через день до досягнення загальної кількості доз, рівного 21.

Зазвичай Атгам застосовується в поєднанні з азитиоприном і ГКС, які найбільш часто використовуються для придушення імунної реакції. При повторних призначеннях препарату Атгам слід бути особливо уважним і ретельно обстежити пацієнта щодо симптомів алергічних реакцій.

У нечисленних дослідженнях у дітей використовувалася доза від 5 до 25 мг/кг/добу.

Апластична анемія

Рекомендована доза становить 10-20 мг/кг/добу щодня протягом 8-14 днів. Додатково препарат може вводитися через день протягом 14 днів до досягнення загальної кількості доз, рівного 21. Оскільки при введенні Атгама може розвинутися тромбоцитопенія, пацієнтам, які отримують препарат з приводу апластичної анемії, може знадобитися переливання тромбоцитарної маси.

У контрольованих дослідженнях у пацієнтів з апластичною анемією, які отримували Атгам, через 3 місяці зареєстровано статистично значуща більш висока частота поліпшення в порівнянні зі стандартним підтримуючим лікуванням. Поліпшення характеризувався стабільним збільшенням показників периферичної крові і зменшенням потреби в гемотрансфузіях.

Передозування АТГАМ®

Очікувана максимально переносима доза препарату Атгам є індивідуальною. До теперішнього часу найбільша разова добова доза, яка застосовувалася у пацієнта з пересадженою ниркою, склала 7 м з введенням в концентрації 10 мг/мл у розчині натрію хлориду для ін'єкцій, при цьому симптоми гострої інтоксикації не відзначалися. Найбільша кількість доз (від 10 до 20 мг/кг/доб), що може бути введено пацієнту, ще не визначено.Деяких пацієнтів після пересадки нирки вводилося до 50 доз протягом 4 місяців, інші отримували 28-денний курс з 21 дози для лікування гострої реакції відторгнення, потрібно три і більше курсів лікування. Кількість випадків токсичних проявів ні при одній з використаних не збільшувалася.