Застосування АНАФРАНІЛ®

Дорослі

— лікування депресивних станів різної етіології, що протікають з різною симптоматикою: ендогенні, реактивні, невротичні, органічні, замасковані, інволюційні форми депресії; - депресія у хворих на шизофренію і психопатіями; депресивні синдроми, що виникають у старечому віці, зумовлені хронічним больовим синдромом або хронічними соматичними захворюваннями; депресивні порушення настрою реактивної, невротичної або психопатичної природи;

— обсесивно-компульсивні синдроми;

— хронічний больовий синдром;

— фобії і панічні атаки;

— катаплексія, супутня нарколепсії.

Діти і підлітки

— обсесивно-компульсивні синдроми;

— нічний енурез (тільки у пацієнтів старше 5 років і за умови виключення органічних причин захворювання).

До початку терапії Анафранилом при нічному енурезі у дітей та підлітків слід оцінити співвідношення потенційної користі та ризику для пацієнта. Слід враховувати можливість проведення альтернативної терапії.

В даний час не отримано достатніх доказів ефективності та безпеки застосування кломипрамина у дітей та підлітків при лікуванні депресивних станів різної етіології, що протікають з різною симптоматикою, фобій та панічних атак, катаплексії, супутньої нарколепсії та хронічного больового синдрому. Тому застосування Анафранила у дітей і підлітків (0-17 років) при цих показаннях не рекомендується.

Фармакологічна дія АНАФРАНІЛ®

Трициклічний антидепресант, інгібітор зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну. Вважається, що лікувальна дія Анафранила здійснюється за рахунок його здатності інгібувати зворотне нейрональне захоплення норадреналіну (НА) і серотоніну (5-HT), що вивільняються в синаптичну щілину, причому найважливішим є пригнічення зворотного захоплення серотоніну.

Анафранилу, крім того, властивий широкий спектр інших фармакологічних дій: альфа1-адренолітична, антихолінергічну, антигістамінну та антисеротонинергическое (блокада 5-HT-рецепторів).

Анафраніл діє на депресивний синдром у цілому, в т. ч. особливо на такі його типові прояви, як психомоторна загальмованість, пригнічений настрій і тривожність. Клінічний ефект відмічається звичайно через 2-3 тижні лікування.

Крім того, Анафраніл надає специфічне (відрізняється від його антидепресивного ефекту) дію при обсесивно-компульсивних розладах.

Дія Анафранила при хронічних больових синдромах, як обумовлених, так і не зумовлених соматичними захворюваннями, пов'язана з полегшенням передачі нервового імпульсу, опосредуемой серотоніном і норадреналином.

Режим дозування АНАФРАНІЛ®

Дози препарату підбирають індивідуально, з урахуванням стану пацієнта. Мета лікування полягає у досягненні оптимального ефекту на фоні застосування якомога менших доз препарату, а також в обережному їх збільшенні, особливо у пацієнтів похилого віку і підлітків, які більш чутливі до Анафранилу, ніж пацієнти проміжних вікових груп.

Перед початком терапії слід усунути гіпокаліємію.

При депресії, обсесивно-компульсивном синдромі і фобіях початкова добова доза становить 75 мг (по 25 мг 2-3 рази/добу) Анафранила або по 75 мг 1 раз/добу Анафранила СР. Потім протягом першого тижня лікування дозу препарату поступово підвищують, наприклад, на 25 мг через кожні декілька днів (залежно від переносимості) до досягнення добової дози 100-150 мг. У тяжких випадках добова доза може бути підвищена до максимальної, яка становить 250 мг. Після того, як буде досягнуто поліпшення стану пацієнта переводять на підтримуючу дозу препарату, що становить 50-100 мг (2-4 таб.Анафранила або 1 таб. Анафранила СР).

При панічному розладі, агорафобії початкова доза становить 10 мг/добу. Потім, залежно від переносимості Анафранила, його дозу підвищують до досягнення бажаного ефекту. Добова доза препарату значною мірою варіює і може становити від 25 мг до 100 мг. При необхідності можливе підвищення дози до 150 мг/добу. Рекомендується не припиняти лікування протягом, принаймні, 6 міс, повільно знижуючи протягом цього часу підтримуючу дозу препарату.

При катаплексії, супутньої нарколепсії, добова доза Анафранила становить 25-75 мг.

При хронічних больових синдромах дозу Анафранила слід підбирати індивідуально. Добова доза в значній мірі варіює і може становити від 10 мг до 150 мг. При цьому слід враховувати супутній прийом аналгетичних засобів і можливість зменшення використання останніх.

У пацієнтів літнього віку початкова доза становить 10 мг/добу. Потім поступово, приблизно протягом 10 днів, добову дозу препарату підвищують до оптимального рівня, який становить 30-50 мг.

Діти і підлітки

При обсесивно-компульсивних синдромі початкова доза становить 25 мг/добу. Протягом перших 2 тижнів дозу поступово підвищують, з урахуванням переносимості, до досягнення добової дози або дорівнює 100 мг, або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг маси тіла, залежно від того, яка доза менше.Протягом наступних кількох тижнів дозу продовжують поступово підвищувати до досягнення добової дози або рівної 200 мг, або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг маси тіла, залежно від того, яка доза менше.

При нічному енурезі початкова добова доза Анафранила для дітей у віці 5-8 років становить 20-30 мг; у віці 9-12 років – 25-50 мг; для дітей старше 12 років – 25-75 мг. Застосування вищих доз показано тим пацієнтам, у яких відсутній клінічний ефект після 1 тижня лікування. Зазвичай вся добова доза препарату призначається в один прийом після вечері, але в тих випадках, коли мимовільне сечовипускання відмічається у ранні нічні години, частину дози Анафранила призначають раніше - в 16 год. Після досягнення бажаного ефекту лікування слід продовжувати протягом 1-3 міс, поступово знижуючи дозу Анафранила.

Передозування АНАФРАНІЛ®

Симптоми, що розвиваються при передозуванні Анафранила, схожі з тими, що описані при передозуванні інших трициклічних антидепресантів. Головними ускладненнями є порушення з боку діяльності серця і неврологічні розлади. У дітей випадковий прийом препарату в будь-якій дозі всередину повинен розцінюватися як дуже серйозний і загрожує летальним результатом подія.

Симптоми зазвичай з'являються у межах 4 годин після прийому препарату і досягають максимальної вираженості через 24 год. Внаслідок повільного всмоктування (антихолінергічну дію препарату), тривалого періоду напіввиведення і гепатоэнтеральной рециркуляції активної речовини, період часу, протягом якого пацієнт залишається у "зоні ризику", складає 4-6 днів.

З боку ЦНС: сонливість, ступор, кома, атаксія, неспокій, ажитація, посилення рефлексів, ригідність м'язів, хореоатетоїдні рухи, судоми. Крім того, можуть спостерігатися прояви серотонінового синдрому (підвищення температури тіла, міоклонус, делірій, кома).

З боку серцево-судинної системи: виражене зниження АТ, тахікардія, подовження інтервалу QTc, аритмії (включаючи шлуночкові порушення ритму типу "пірует") порушення внутрішньосерцевої провідності, шок, серцева недостатність; дуже рідко - зупинка серця.

Інші: можливі пригнічення дихання, ціаноз, блювання, пропасниця, мідріаз, пітливість, олігурія або анурія.

Лікування: специфічного антидоту не існує, лікування є, в основному, симптоматичним і підтримуючим.При підозрі на передозування Анафранила, особливо у дітей, пацієнта слід госпіталізувати і уважно спостерігати протягом щонайменше 72 ч.