Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » Статті » Хвороби

Вегетативно-судинна дистонія
Поширене позначення різноманітних за походженням і проявів, але не викликаних яким-небудь серйозним захворюванням вегетативних розладів. Ці розлади найбільш часто спостерігаються при неврозах, гіподинамії, при ендокринної дисгармонії в підлітковому періоді, а також при неврозоподібних станах, пов'язаних з нервово-психічною або фізичною перевтомою, інфекціями, інтоксикаціями і ін.

У більшості хворих є які-небудь прояви астенії: стомлюваність, дратівливість, розлади сну, низький поріг больової чутливості з різними сенестопатиями (відчуття незадоволеності вдихом, неприємні відчуття в області серця, печіння в різних ділянках тіла тощо).

З ознак вегетативної дисфункції можуть бути відчуття серцебиття при схильності до уповільненого чи прискореного серцебиття; аритмії; відчуття припливів жару або холоду, підвищення або пониження тиску, блідість або почервоніння шкіри, мерзлякуватість кистей, стоп; загальна або переважно місцева (пахвова, долонна) пітливість; ознаки дисфункції шлунково-кишкового тракту та ін

Прояви ВСД можуть бути представлені як небагатьма з перерахованих розладів у межах якої-небудь однієї системи (наприклад, серцево-судинної, травної) або навіть одного органу, так і різноманітним поєднанням ознак порушення діяльності багатьох органів.

У ряді випадків IRR проявляється пароксизмально, в тому числі у формі «вегетативної бурі», або кризів, з картиною переважного порушення холінорецепторів (холінергічний криз) або адренорецепторів (адренергічний, симпатоадреналовий криз). Симптоми холінергичного кризу: відчуття страху, туги, нудота, слинотеча, «гурчання» у животі, діарея; рясна пітливість голови і тулуба, уражень серцебиття, іноді підйом тиску. Симптоми адренергічного кризу: відчуття тривоги, збудження;червоні плями на шкірі обличчя, шиї, грудей (іноді різка блідість), тремтіння пальців рук, тремтіння в тілі (найчастіше без відчуття холоду), розширення зрачків, прискорене серцебиття, підвищення тиску, підвищене сечовиділення.

Диференціальний діагноз проводять, по-перше, між ВСД та хворобами з органічною основою порушень функції (наприклад, при екстрасистолії (аритміях) — з міокардитом, ішемічною хворобою серця, кардіосклерозом, кардіоміопатією тощо); по-друге, для встановлення причини ВСД — з визначенням основного захворювання. При цьому потрібно ретельне виняток дійсної патології нервової і ендокринних систем.

Лікування спрямоване насамперед на основне захворювання (невроз або інше), включає також патогенетичну терапію (заспокійливі засоби) і застосування симптоматичних засобів — гіпотензивних, антиаритмічних та ін У всіх випадках показано нормалізація режиму праці та відпочинку, забезпечення повноцінного сну, заняття фізкультурою, загартовування.

Невідкладну терапію вегетативних кризів проводять, усуваючи симптоми (підвищений артеріальний тиск, збудження, серцебиття тощо).

У лікуванні дистонії велику роль відіграють заспокійливі і нормалізують загальний стан лікарські трави і збори.

Сік буряка, змішаний навпіл з медом, приймати як заспокійливий засіб по 1/4 склянки 3-4 рази на день або по 1 склянці протягом 3-4 тижнів.

Для чайного збору змішати 30 г кореневища валеріани, 20 г квіток ромашки лікарської, 10 г трави буркуну лікарського. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком.

Сушені листя або корінь женьшеню залити окропом у співвідношенні 1:10. Пити по 1 ч. л. на прийом.

Для чайного збору змішати 30 г трави меліси лікарської, 20 г квіток липи і 20 г листя суниці. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком.

Для чайного збору змішати 40 г трави очанки лікарської і 10 г квіток і листя меліси лікарської. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком.

Змішати по 1 ч. л. подрібненого пустирника і меліси. Заварити, як чай, склянкою крутого окропу. Пити при підвищеному нервовому збудженні, головного болю.

Змішати 40 г трави собачої кропиви звичайної, по 20 г трави чебрецю повзучого, трави ромашки пахучої трави буркуну лікарського. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком.

Категорія: Хвороби | Додав: 03.12.2016
Переглядів: 391 | Рейтинг: 0.0/0