| Головна » Статті » Хвороби |
Вегетативно-судинна дистонія
| Поширене позначення різноманітних за походженням і проявів, але не викликаних яким-небудь серйозним захворюванням вегетативних розладів. Ці розлади найбільш часто спостерігаються при неврозах, гіподинамії, при ендокринної дисгармонії в підлітковому періоді, а також при неврозоподібних станах, пов'язаних з нервово-психічною або фізичною перевтомою, інфекціями, інтоксикаціями і ін. У більшості хворих є які-небудь прояви астенії: стомлюваність, дратівливість, розлади сну, низький поріг больової чутливості з різними сенестопатиями (відчуття незадоволеності вдихом, неприємні відчуття в області серця, печіння в різних ділянках тіла тощо). З ознак вегетативної дисфункції можуть бути відчуття серцебиття при схильності до уповільненого чи прискореного серцебиття; аритмії; відчуття припливів жару або холоду, підвищення або пониження тиску, блідість або почервоніння шкіри, мерзлякуватість кистей, стоп; загальна або переважно місцева (пахвова, долонна) пітливість; ознаки дисфункції шлунково-кишкового тракту та ін Прояви ВСД можуть бути представлені як небагатьма з перерахованих розладів у межах якої-небудь однієї системи (наприклад, серцево-судинної, травної) або навіть одного органу, так і різноманітним поєднанням ознак порушення діяльності багатьох органів. У ряді випадків IRR проявляється пароксизмально, в тому числі у формі «вегетативної бурі», або кризів, з картиною переважного порушення холінорецепторів (холінергічний криз) або адренорецепторів (адренергічний, симпатоадреналовий криз). Симптоми холінергичного кризу: відчуття страху, туги, нудота, слинотеча, «гурчання» у животі, діарея; рясна пітливість голови і тулуба, уражень серцебиття, іноді підйом тиску. Симптоми адренергічного кризу: відчуття тривоги, збудження;червоні плями на шкірі обличчя, шиї, грудей (іноді різка блідість), тремтіння пальців рук, тремтіння в тілі (найчастіше без відчуття холоду), розширення зрачків, прискорене серцебиття, підвищення тиску, підвищене сечовиділення. Диференціальний діагноз проводять, по-перше, між ВСД та хворобами з органічною основою порушень функції (наприклад, при екстрасистолії (аритміях) — з міокардитом, ішемічною хворобою серця, кардіосклерозом, кардіоміопатією тощо); по-друге, для встановлення причини ВСД — з визначенням основного захворювання. При цьому потрібно ретельне виняток дійсної патології нервової і ендокринних систем. Лікування спрямоване насамперед на основне захворювання (невроз або інше), включає також патогенетичну терапію (заспокійливі засоби) і застосування симптоматичних засобів — гіпотензивних, антиаритмічних та ін У всіх випадках показано нормалізація режиму праці та відпочинку, забезпечення повноцінного сну, заняття фізкультурою, загартовування. Невідкладну терапію вегетативних кризів проводять, усуваючи симптоми (підвищений артеріальний тиск, збудження, серцебиття тощо). У лікуванні дистонії велику роль відіграють заспокійливі і нормалізують загальний стан лікарські трави і збори. Сік буряка, змішаний навпіл з медом, приймати як заспокійливий засіб по 1/4 склянки 3-4 рази на день або по 1 склянці протягом 3-4 тижнів. Для чайного збору змішати 30 г кореневища валеріани, 20 г квіток ромашки лікарської, 10 г трави буркуну лікарського. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком. Сушені листя або корінь женьшеню залити окропом у співвідношенні 1:10. Пити по 1 ч. л. на прийом. Для чайного збору змішати 30 г трави меліси лікарської, 20 г квіток липи і 20 г листя суниці. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком. Для чайного збору змішати 40 г трави очанки лікарської і 10 г квіток і листя меліси лікарської. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком. Змішати по 1 ч. л. подрібненого пустирника і меліси. Заварити, як чай, склянкою крутого окропу. Пити при підвищеному нервовому збудженні, головного болю. Змішати 40 г трави собачої кропиви звичайної, по 20 г трави чебрецю повзучого, трави ромашки пахучої трави буркуну лікарського. При заварці 1 ст. л. збору залити 1 склянкою окропу. Дорослим приймати по 1-2 склянки на день. Дозування для дітей розраховують за віком. | |
| Переглядів: 391 | |
