| Головна » Статті » Хвороби |
Синдром роздратованого кишечника
Загальна інформація  Синдромом роздратованого кишечника, або СРК, називають функціональний розлад діяльності тонкої і (або) товстої кишки, яке клінічно проявляється болем і дискомфортом у животі, а також порушенням транспортної функції кишечнику, зміною кількості і форми стільця. У розвинених країнах кількість людей з синдромом роздратованого кишечника постійно зростає. При цьому слід визнати, що СРК є так званим діагнозом виключення, тобто він виставляється тільки при достовірному відсутності будь-яких органічних уражень кишки. Найчастіше хворіють люди у віці 30 – 40 років, причому жінки хворіють у два рази частіше, ніж чоловіки. Після 40 років клініка СРК практично завжди свідчить про наявність органічної патології травної системи. Етіологія, патогенез Точна причина розвитку синдрому роздратованого кишечника не встановлена. Вважається, що хвороба проявляється на тлі таких факторів: • Порушення функції нервової системи, що супроводжується дискоординацією роботи кишечника (вісцеральна гіперчутливість). • Порушення місцевого імунітету кишечнику, викликане дисбактеріозом, харчової інфекцією або прийомом антибактеріальних препаратів. • Постійне вживання одноманітною їжі, бідної харчовими волокнами. • Психологічні порушення особистості. Помічено, що синдром роздратованого кишечника найчастіше виявляється у осіб, схильних до депресій, істерії, нав'язливим іпохондричних станів. • Хронічний стрес. В цьому випадку ознаки СРК з'являються на тлі сильного емоційного збудження. У народі такий стан нерідко іменують «ведмежа хвороба». В основі патогенезу СРК лежить порушення рухової функції кишки. Тобто сам по собі здоровий кишечник, але при цьому він неправильно «рухається». Через порушення процесу просування харчових мас по кишці погіршується перетравлення, що лише погіршує стан хворого. Клінічна картина Синдром роздратованого кишечника може протікати в декількох клінічних формах: • СПК з переважанням закрепів. • СПК з переважанням діареї. • СРК зі зміною запорів і діареї. • СПК з переважанням болю в животі. Скарги хворих визначаються власне кишковими і общесоматическими розладами. Загальносоматичні розлади проявляються відчуттям втоми, розбитості, зниженням працездатності. Хворих часто турбують головні болі, відчуття «грудки в горлі при ковтанні, відчуття нестачі повітря. Багато людей з СРК відзначають, що вони не можу спати на лівому боці з-за появи задишки або неприємних відчуттів в області серця. Також характерні скарги на почастішання сечовипускання (синдром подразненого сечового міхура), постійне відчуття холоду або непереносимість жари. У багатьох хворих виявляється підвищена чутливість на больові та інші подразники (гипералгезия). Кишкова симптоматика зазвичай описується тріадою симптомів: біль, дискомфорт у животі і розлад випорожнення (діарея або запор). • Болі в животі викликаються спазмом або перерозтягання петель кишечника. Їх інтенсивність вельми варіабельна: біль може мати характер від незначного поколювання до гострих кольок, які нерідко імітують «гострий живіт». Найчастіше болі локалізуються в нижніх відділах живота зліва, хоча вони можуть і мігрувати. З'являються вони найчастіше після їжі, під час фізичного навантаження або відразу ж після пробудження, і посилюються на фоні стресу або перевтоми. Нічні болі турбують хворих дуже рідко. Характерно зникнення неприємних відчуттів після дефекації або відходження газів.  • Кишковий дискомфорт проявляється досить різноманітно. Найчастіше хворих турбує відчуття неповного випорожнення кишки після дефекації, здуття живота. Нерідкі імперативні (безтілесні позиви на дефекацію). Люди з СРК також відзначають часте гучне бурчання у животі, відчуття переливання рідини. • Розлади стільця можуть протікати по типу запору або діареї: — Закрепи розвиваються на тлі дискоординації рухової функції товстої кишки, тобто кишка втрачає здатність просувати харчові маси в потрібному напрямку. При цьому перетравлена їжа довгий час перебуває в одному і тому ж місці, втрачає воду і ущільнюється. При запорах хворі скаржаться на рідкісний стілець (3 і менше раз в тиждень), утруднення при дефекації. Кал виділяється в невеликій кількості, має дуже щільну консистенцію і нерідко приймає форму «овечого», бобовидного або лентовидного. Для повноцінної дефекації хворий змушений застосовувати значні зусилля.Виділяють три ступеня тяжкості запорів: легка (стілець 1 – 3 рази в тиждень), середня (1 раз в десять днів) і тяжка (рідше, ніж 1 раз у 10 днів). — Діарея розвивається на тлі надмірної рухової активності товстого кишечника. Проявляється вона почастішанням дефекації більше 3-х разів на добу. Стілець неоформлений, водянистий. Але при цьому часто спостерігається відчуття неповного випорожнення кишечника.Постійна діарея відзначається відносно рідко. Зазвичай вона турбує хворих при сильному психоемоційному напруженні. При легкої діареї стілець буває до 5 – 6 разів на добу, при середньої – до 6 – 8 разів, і при важкій – більше 8 разів на добу. При затяжний важкої діареї можливий розвиток клініки зневоднення. Лікування Лікування синдрому роздратованого кишечника багато в чому залежить не від лікарської терапії, а від оптимізації режиму праці, відпочинку та харчування. Спеціальної дієти для хворих СРК немає. Всі вони повинні харчуватися максимально повноцінно і різноманітно. В раціоні в достатній кількості повинні бути присутніми джерела пектинів та грубих харчових волокон (фрукти, овочі, крупи). Обов'язковий прийом достатньої кількості рідини (1,5 – 2 літри на добу). Рекомендується обмеження вживання гострих і солоних страв, а також молочних продуктів. Також хворий сам повинен визначити ряд продуктів, після вживання яких спостерігається посилення симптоматики хвороби, і виключити їх зі свого раціону. При переважанні в клініці хвороби діареї після прийому їжі хворим рекомендується спокійний відпочинок. А ось при запорах, навпаки, лягати в ліжко після їжі не можна. Кращим варіантом «післяобіднього» відпочинку буде піша прогулянка. При запорах хворим рекомендується прийом пшеничних висівок. При їх поганої переносимості призначаються препарати насіння Plantago ovate («Мукофальк») по 4 чайні ложки на добу або лактулоза по 30 – 60 мл в день. Якщо після цього запори зберігаються, то хворий переходить до прийому проносних засобів. Найчастіше застосовується макрогол («Форлакс») по 2 – 4 пакетики на день. При діареї хворим для початку рекомендується системний прийом лопераміду («Імодіум»), доза якого підбирається таким чином, щоб частота випорожнень не перевищувала 1 – 2 рази на добу. Також рекомендується прийом ентеросорбентів: активоване вугілля по 1 – 4 таблетки тричі на день або «Смекта» по 1 пакетику тричі на день. Хорошим протидіарейні ефектом також мають антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем, ніфедипін), доза яких підбирається індивідуально.  При вираженому больовому синдромі призначаються спазмолітичні препарати. Хорошим ефектом володіє пинавериум бромід («Дицетел»), «Мебеверин», «Спазмалгон», «Бускопан».  Велике значення в лікуванні синдрому роздратованого кишечника має вплив на нервову систему. Існує навіть принцип «Заспокоїти потрібно не кишечник, а нерви». Тому хворим СРК показана консультація психотерапевта. Для постійного прийому призначаються м'які седативні препарати (валеріана, пустирник, «Новопассит», «Седавіт®», «Персен»). За рішенням психотерапевта можуть бути призначені транквілізатори (тазепам, феназепам, діазепам, амитриптиллин). | |
| Переглядів: 1020 | |
