| Головна » Статті » Хвороби |
Бронхіальна астма
| Хронічне захворювання, що характеризується періодично виникаючими нападами експіраторної задишки (задухи), пов'язаними з порушенням бронхіальної прохідності. У дитячому віці виділяють три основні форми бронхіальної астми: атопічну (алергічну), інфекційно-алергічну і змішану. У розвитку атопічної форми має значення реакція організму на алергени, якими можуть бути харчові і лікарські речовини, домашній пил, нерідко містить кліщів, пилок рослин, шерсть і лупа тварин. Особливу роль у виникненні інфекційно-алергічної форми відіграють віруси (грипу, пара-грипу, РС-віруси), бактерії і гриби. Розвитку захворювання сприяють несприятливі психогенні і метеорологічні впливу, надмірна фізична навантаження. В розвитку всіх форм бронхіальної астми важливе значення мають алергічні механізми. Схильність до алергічних реакцій значною мірою визначається спадковою схильністю і конституцією хворого. В перебігу захворювання виділяють період провісників, приступ задухи, постприступный і міжнападовий періоди. Період провісників (предприступный період) настає за кілька хвилин, іноді днів до нападу і характеризується появою неспокою, дратівливості, депресією, порушенням сну. Нерідко відзначаються чхання, свербіння очей і шкіри, закладеність і серозні виділення з носа, нав'язливий сухий кашель, головний біль. Приступ задухи має наступну симптоматику. З'являється відчуття нестачі повітря, здавлення в грудях, виражена задишка. Вдох стає коротким, видих повільний (в 2-4 рази довше вдиху), що супроводжується гучними, свистящими хрипами, чутними на відстані. Маленькі діти перелякані, кидаються в ліжку, діти старшого віку приймають вимушене положення, сидять, нахилившись вперед, спираючись ліктями на коліна, ловлячи ротом повітря. Мова майже неможлива. Обличчя бліде з синюшним відтінком, покрите холодним потом. Крила носа роздуваються при вдиху.Грудна клітка в положенні максимального вдиху, в диханні приймають участь м'язи плечового поясу, спини, черевної стінки. Міжреберні проміжки і надключичні ямки втягуються при вдиху. Шийні вени набряклі. Хворого турбує кашель з важко відокремлюваної, в'язкою, густою мокротою. При простукуванні визначається коробковий звук. На фоні жорсткого або ослабленого дихання вислуховується велика кількість сухих свистячих хрипів, нерідко поєднуються з грубої крепітацією (шурхотом, схожим на хрускіт снігу). Тони серця приглушені, характерно прискорене серцебиття. Ускладненнями захворювання є гостра серцева недостатність, ателектаз, пневмонія, пневмоторакс, бронхоектази, емфізема, деформація грудної клітки. В лікуванні бронхіальної астми виділяють наступні етапи: 1) проведення терапевтичних заходів, спрямованих на зняття приступу; 2) протирецидивне лікування; 3) специфічна імунотерапія. При лікуванні бронхіальної астми можливо використовувати аерофітотерапію. Відомо, що рослини виділяють у повітря різноманітні за хімічною структурою летючі біологічно активні речовини, що володіють противірусною і протибактеріальний дією і тому названі фітонцидами. Згубну дію на мікроорганізми вони надають не тільки прямо, але і побічно, за допомогою іонізації молекул атмосфери. Найбільша фітонцидна активність багатьох рослин виражена у весняно-літні місяці. Летючі фітоорганічні речовини сосни і берези максимально фіксуються в червні—липні, внаслідок чого в 1 кубічному метрі повітря відзначається до 30-35 мг кисню, необхідного легеневим хворим. Проте особам, страждаючим бронхіальною астмою, слід бути обережними щодо використання аерофітотерапії. Тут необхідно враховувати індивідуальну чутливість хворого і переносимість їм летких органічних речовин рослин. Іноді їх вдихання помітно погіршує стан хворого через алергічних реакцій організму на ці речовини. При лікуванні астми у міжнападний період іноді застосовують народні кошти. В кожному випадку потрібна консультація лікаря, щоб не погіршити стан хворого. З лікувальною метою використовують коренеплід ріпи, що містить аскорбінову кислоту, каротин, вітамін В6, білки, жири, мінеральні солі. 2 ст. л. подрібненого коренеплоду залити склянкою окропу, варити 15 хвилин, процідити. Приймати по 1/4 склянки 4 рази на день або по склянці на ніч. Корені малини збирають в період цвітіння або восени. Річний збір не дає ефекту. Коріння відмити від землі, сушити в тіні. Для відвару взяти 50 г коріння на 0,5 л води. Кип'ятити 30-40 хвилин. Приймати 50-60 мл відвару. Пити 3 рази в день. При тяжкій формі астми можна пити 6 раз в день в тій же кількості. 15 г насіння анісу відварити в склянці води. Приймати по 0,2— 0,5 склянки 3-4 рази на день за півгодини до їжі. | |
| Переглядів: 436 | |
