| Головна » Статті » Хвороби |
Артеріальна гіпертензія
| АГ є симптомом багатьох захворювань і патологічних станів і виявляється у 4-14% дітей, частіше — шкільного віку. Виявлення АГ ґрунтується на врахуванні вікових нормативів ПЕКЛО: — у новонародженого нормальний тиск вважається 70/40 мм рт. ст., — у дитини в 1 рік — 90/55 мм рт. ст., — в 3 роки воно зупиняється на цифрах 100/60, і такою норма залишається до 15 років, тобто до закінчення дитячого віку. Фізіологічними можуть вважатися і цифри, що трохи відрізняються від приведених як у більшу, так і у меншу сторони. Це залежить від особливостей організму і сімейної конституції. Для того щоб орієнтуватися в нормативах АД у дітей і підлітків, слід пам'ятати: у дітей до 10 років повинен насторожити рівень тиску більше 110/70 мм рт. ст., а після 10 років — понад 120/80 мм рт. ст. У більшості випадків АГ у дітей є вторинною по відношенню до хвороб нирок, серцево-судинних, реноваскулярным, ендокринним захворюванням. Однак у підлітків відсутність ознак перерахованих захворювань може бути встановлений діагноз есенціальної гіпертензії, особливо якщо помірне підвищення артеріального тиску поєднується з надлишковою масою тіла і/або сімейною схильністю до АГ. Більш виражена АГ, як правило, свідчить про можливе ураження нирок. В період новонародженості підвищення тиску найчастіше є наслідком вроджених аномалій або тромбозу ниркових судин. У ранньому і дошкільному віці АГ може бути проявом запальних захворювань нирок (гломерулонефрит, рефлюкс-нефропатії) і пухлини Вільмса. У віці 6-10 років АГ розвивається в основному при захворюваннях нирок, що супроводжуються порушенням їх функції. В цей період і в підлітковому віці починає проявлятися есенціальна АГ. Ендокринні захворювання у всіх вікових групах досить рідко є причиною АГ. Важливе значення мають спадкові порушення, сімейні вегетативні та психологічні особливості, обтяженість певними психосоматичними захворюваннями (вегетосудинна дистонія, гіпертонія, ішемічна хвороба серця, тиреотоксикоз). В симптомах первинної АГ переважають кардіалгія, головний біль, втомлюваність, пригніченість та ін Ці стани мають різну вираженість і поєднуються з ознаками вегетативної нестабільності: пітливість, «мармуровість» шкіри. Зміни серцево-судинної системи можуть носити стійкий або минущий характер. Вторинна (симптоматична) гіпертензія виявляється у 50— 90 % всіх випадків АГ і може бути обумовлена захворюванням серця і судин (звуження аорти, неспецифічний аортоартериит та ін), ураженням нирок (гломерулонефрит, вроджена патологія нирок, туберкульоз, амілоїдоз та ін), ендокринними захворюваннями (феохромоцитома, тиреотоксикоз та ін), ураженням ЦНС (пухлини мозку, діенцефальні поразки та ін), а також лікарською терапією (пресорні аміни, тривала кортикостероїдна терапія). У дитячому віці АГ нерідко протікає безсимптомно і виявляється випадково, що вимагає обов'язкового вимірювання тиску при диспансеризації дітей з 5-6 років, а також при кожному огляді їх в поліклініці або вдома з обов'язковим використанням манжети, відповідної віку. Лікувальні заходи та методи профілактики визначаються в умовах стаціонару, де на основі результатів обстеження індивідуально підбирають лікарські препарати. В якості додаткового лікування за рекомендацією лікаря можуть застосовуватися настої і відвари лікарських трав, соки рослин і овочів. 10 г коренів валеріани подрібнити (довжина частинок повинна бути не більше трьох міліметрів), залити півтора склянками води, кип'ятити 15 хвилин, остудити, профільтрувати. Пити по 1/2 склянки 3 рази в день після їжі. Половину склянки ягід калини залити 0,5 л окропу, варити 8— 10 хвилин, процідити, додати 3 ст. л. меду, перемішати. Приймати по 100 мл 4 рази на день до їди. Змішати взяті в рівних кількостях кору калини, траву пустирника, трава золотушника і корінь валеріани. 2 ч. л. збору залити 1,5 склянками окропу, варити 2 хвилини, процідити. Приймати протягом дня всю дозу невеликими порціями. 2 ст. л. сушених плодів чорної смородини залити 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 10 хвилин на слабкому вогні. Настоювати 1 годину, процідити. Пити по 1/4 склянки відвару 4 рази на день. Курс лікування — 2-3 тижні. 15 г квіток глоду залити 3 склянками окропу, наполягати 2 години. Приймати по 1 склянці 3 рази в день. 10 г коріння і кореневища валеріани лікарської залити 1 склянкою киплячої води, кип'ятити півгодини. Наполягати 2 години. Приймати по 1ст. л. 3-4 рази в день після їжі. Застосовувати при гіпертонічній хворобі 1 стадії як прояв загального неврозу. 10 г подрібненої кори калини залити 1 склянкою окропу. Наполягати протягом півгодини, не остуджуючи, процідити. Приймати по 1 ст. л. 3 рази в день до їжі. 1 ст. л. квіток конюшини лугового заварити 1 склянкою окропу, настояти півгодини, процідити. Пити по 1/2 склянки 3 рази в день. Курс лікування — 2-3 тижні. 5 г подрібненого листя салату посівного заварити 1 склянкою окропу, наполягати 2 години, процідити. Приймати по 1/2 склянки 2 рази на день або по 1 склянці на ніч. При гіпертонії в жарку пору року замість води корисно пити слабкий зелений чай (1,5 г сухого зеленого чаю на 1 л гарячої води). Перед заваркою краще злегка промити сухий чай у теплій воді, тоді велика частина кофеїну розчиниться в ній. Пом'якшується дія кофеїну і чай з молоком. Сік з ягід брусниці звичайної у народній медицині застосовують при легких формах гіпертонічної хвороби. Сік трави пустирника на воді приймають по 30 крапель за півгодини до їжі. Буряковий сік з медом у співвідношенні 1:1 треба пити по 1/2 склянки 3-4 рази в день. При гіпертонічної хвороби першого ступеня валеріану застосовують у вигляді настою, відвару і порошку. Настій меліси лікарської покращує роботу серця і знижує тиск. Його треба пити замість чаю. | |
| Переглядів: 321 | |
