Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » Статті » Флюорографія

Висновок
Викладені в цьому розділі положення щодо організації та проведення флюорографічних обстежень безумовно не є вичерпними і не вирішує остаточно всіх проблем, що виникають майже на всіх етапах роботи рентгенолаборанта флюорографічного кабінету. А всі ці проблеми потрібно вирішувати. За минулі роки число діючих флюорографів в країні значно збільшилася і роль їх у проведенні рентгенологічних досліджень зросла. Тому розвитку наукових досліджень і технічних розробок за флюорографії приділяється постійна увага.

Рентгенолаборанты, що працюють у стаціонарних кабінетах і на пересувних установках, глибоко вникають в особливості організації обліку та залучення населення до обстежень, зйомки, фотообробки та відповідного зберігання флюорограмм в архіві, збору срібловмісних відходів та ін. Тому рентгенолаборантами внесено чимало раціоналізаторських пропозицій, значно полегшують працю персоналу флюорографічних кабінетів та підвищують якість обстеження. Мова йде не тільки про деталі маркування флюорограмм, ведення документації, фотообробки, промивки і сушки плівки, особливості зберігання архіву і збору срібловмісних відходів. Рентгенолаборантами вносились пропозиції по поліпшенню конструкції пристосувань для прямого збільшення флюорографічного зображення, флюорографії молочних залоз, укладок для зйомки кінцівок, черепа і т. д.Більшість цих пропозицій враховано конструкторами при розробці останніх моделей флюорографів. Питання раціоналізації роботи флюорографічних кабінетів неодноразово обговорювалися в Ленінграді та інших містах на міських і обласних конференціях рентгенлаборантів, конференціях з винахідництва і раціоналізації в медицині. Найбільш цікаві з цих пропозицій опубліковані в журналі «Вісник рентгенології і радіології» та інших виданнях.

В даний час у зв'язку з майбутнім переходом на загальну диспансеризацію населення перед вітчизняною рентгенологией поставлені нові завдання, пов'язані з проведенням високоефективних і займають мінімальний час профілактичних оглядів. З метою наближення рентгенологічної допомоги до населення найбільш віддалених і важкодоступних районів та окремих населених пунктів країни необхідно звернути серйозну увагу на поліпшення роботи всіх типів флюорографічних кабінетів. При цьому рентгенолаборанты можуть допомогти у вирішенні цілого ряду важких завдань.Насамперед це питання, пов'язані із застосуванням для флюорографії портативної (переносний) рентгенівської апаратури. Вивчення можливостей легкого палатного рентгенівського апарата типу «Арман» або переносного апарату типу «Діна-2» для зйомки флюорограмм має велике наукове і практичне значення. Імпульсні рентгенівські трубки, вже давно добре зарекомендували себе в апаратах «Діна» для діагностичних досліджень, при підвищенні їх потужності з одночасним збільшенням частоти імпульсів з успіхом можуть бути застосовані і для флюорографії.Такі дослідження вже проводяться в Ленінграді і деяких районах Крайньої Півночі. Але й інші рентгенівські апарати, застосовувані для флюорографії, можна значно полегшити і зробити більш мобільними, розбірними, переносними. Те ж відноситься і до флюорографічним камерам. Випускалися в 50-ті роки мелкокадровые флюорографічні камери (ФКФ і Ф-55) легко розбиралися на 3 частини невеликої маси, які легко міг підняти і зібрати разом один рентгенолаборант. Пропозиції щодо створення таких розбірних 70-міліметрових камер можуть виявитися дуже цінними.Точно так само необхідно розробити легкі і надійні штативи для кріплення флюорографічних камер.

Досить перспективно застосування для діагностичних досліджень камер зі змінною фокусною відстанню для виборчої флюорографії полів розміром 9х12, 13х18, 18х24 і 24х30 див. Такі камери можна було б використовувати для виробництва не тільки прицільних флюорограмм, але і томофлюорограмм. Однак такі пропозиції, опубліковані 30 років тому, досі не отримали технічного здійснення.

Широке поле діяльності надається і для тих, хто працює над використанням легких, мало-габаритних пересувних електростанцій як джерел електроенергії для рентгенівського апарату і флюорографа.

В даний час для проведення флюорографії використовують автоматичні касети на кілька сотень кадрів, що мають значну масу. При діагностичних дослідженнях в поліклініці і стаціонарі, коли потрібно швидко обробити та інтерпретувати флюорограми двох-трьох десятків людей, такі касети не потрібні. При цьому часті зрізи плівки призводять до неэкономичному її витраті.Тому бажано розробити касети для ручної перемотування плівки на 20 - 30 кадрів, які можна було б заряджати плівку в спеціальній упаковці з підклеєними до її кінців паперовими стрічками для намотування на приймальну котушку, як це робиться для широкоформатних фотоапаратів.

Досі ще досить недосконала і техніка фотообробки флюорографической плівки. Існуючі пристосування дороги, громіздкі і швидко виходять з ладу. Тому багато рентгенолаборанты воліють проявляти плівку на саморобних коррексах або намотують її на рамки, призначені для обробки рентгенографічної плівки в танках. В деяких кабінетах плівку без всяких пристосувань опускають на 1 - 2 хв у воду і потім руками обережно перемішують баках з проявником і закріплювачем.Така «методика», пов'язана з тривалим перебуванням рентгенолаборанта в умовах повної темряви і з використанням гумових рукавичок, нерідко призводить до технічного браку і не може бути рекомендована.

В деяких кабінетах рентгенолаборанты успішно застосовують для обробки плівки фенидон-гидрохиноновый проявник, а в пересувних установках - таблетовані проявник і фіксаж. Вивчення їх досвіду також має неабияке значення.

Майже в кожному кабінеті по-своєму зберігають відзняту плівку, флюорограми пацієнтів з патологічними змінами в органах грудної порожнини або малими залишковими змінами після перенесених захворювань легенів. Пропозиції щодо оптимальної організації флюорографічного архіву, що дозволяють розшукати потрібну флюорограмму в мінімальний термін, мали б велике практичне значення.

Потрібні також пропозиції щодо поліпшення техніки безпеки у флюорографічних кабінетах.

Узагальнення наявного досвіду щодо організації роботи флюорографічних кабінетів та удосконалення різних форм та методів роботи по обстеженню населення принесе безсумнівну користь.

Категорія: Флюорографія | Додав: 05.07.2016
Переглядів: 564 | Рейтинг: 0.0/0