Категорії розділу

Ліки
Муміє
Новини
Хвороби
Рентгенологія
Флюорографія
Рак стравоходу
Йога та здоров'я
Як кинути палити
Основи флюорографії
Дитяча рентгенологія
Протиотрути при отруєнні
Питання рентгенодіагностики
Застосування рентгенівських променів в діагностиці та лікуванні очних хвороб
Рентгенодіагностика захворювань і ушкоджень придаткових порожнин носа
Рентгенодіагностика звапніння і гетерогенних окостенений
Рентгенодіагностика родових ушкоджень хребта
Рентгенодіагностика захворювань серця і судин
Вагітність
діагностика та лікування хвороб серця, судин та нирок
Кістки
фіброзні дистрофії та дисплазії
Рентгенологічне дослідження в хірургії жовчних шляхів
Рентгенологічне дослідження серцево-судинної системи
Рентгенологія гемофілічної артропатії
Пневмогастрография
Пневмоперитонеум
Адаптація організму учнів до навчальної та фізичного навантажень
Судова медицина
Рентгенологічне дослідження новонароджених
Спеціальні методи дослідження жовчних шляхів
Рослини на вашому столі
Діатез
Ще

Вхід на сайт

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » Статті » Кістки

Стан працездатності хворих
Відповідно вищенаведеними даними деформуюча дистрофія черепа у фазі остеолізу, навіть поширилася на всі відділи зводу і підстави, як і знаходиться у фазі поєднання остеолізу та реконструкції, але захопила лише частина черепа, не обмежує працездатності в широкому крузі професій, в тому числі допускає і напружений розумову працю. Це пояснюється тим, що порушення підтримуючої функції черепа ще повністю компенсовані і патологічний процес або зовсім не проявляється клінічно, або викликає мінімальні симптоми.При такому ураженні черепа протипоказана лише трудова діяльність, яка супроводжується постійним важким фізичним напругою. Однак численність доступних професій дозволяє відносно легко домогтися професійної реабілітації.

Деформуюча дистрофія у фазі поєднання остеолізу і реконструкції, що захопила весь череп і характеризується наростанням його товщини аж до подвоєння, обмежує працездатність у всіх професіях, в яких праця пов'язаний не тільки зі значною, але і з помірним фізичним навантаженням або з сильним емоційним напругою.У цей період деформації та суттєвого зменшення порожнини черепа ще немає, але компенсація порушень його підтримуючої функції знаходиться «на межі», захворювання клінічно проявляється переважно у вираженому синдромі вегето-судинної дистонії і вже є реальна загроза більш суттєвих неврологічних розладів. Хворі, що знаходяться в цьому стані, можуть виконувати легку фізичну роботу або інтелектуальна праця невеликого обсягу, і саме ці професії показані для реабілітації.

З появою і наростанням ознак декомпенсації підтримуючої функції черепа з відповідними клінічними симптомами краниобазального здавлення і з синдромом дислокації головного мозку виникає повна втрата працездатності у звичайних умовах без можливості професійної реабілітації. При повної декомпенсації підтримуючої функції черепа хворі потребують постійної сторонньої допомоги, тобто розвивається інвалідність першої групи.

У зв'язку з неухильним, не останавливающимся прогресуванням патологічного процесу і відсутністю в даний час можливості стабілізувати його деформуюча дистрофія черепа, навіть без інших локалізацій поразки, має велике клінічне та соціальне значення, незважаючи на те що стійкі порушення працездатності не розвиваються протягом багатьох років.При полиоссальной деформуючої дистрофії, що включає ураження мозкового черепа, ця остання локалізація досить довго перебуває на другому плані і всі клінічні прояви захворювання, як і стан працездатності хворого, визначає поразку найбільш навантажуємо довгих трубчастих кісток тазу або хребта.Однак у міру наростання патологічного процесу деформуюча дистрофія черепа поступово починає грати все більшу роль в загальному комплексі багатьох явищ, що відбуваються в організмі, і, нарешті, виходить на перший план і обумовлює як клінічну картину захворювання, так і важкість інвалідності хворого.

В результаті дуже повільного, багаторічного перебігу патологічного процесу деформуюча дистрофія черепа у деяких хворих викликає стійкі порушення працездатності уже в тому віці, коли вони мають право на пенсію по старості, і тому необхідності у встановленні інвалідності у них не виникає. Так, наприклад, у хворої Ш., за професією інженера, прослідкованій нами у віці з 37 до 56 років (рис. 119), виражені клінічні прояви захворювання у вигляді синдрому вегето-судинної дистонії розвинулися тільки після припинення активної трудової діяльності.Те ж відноситься до хворого П., слюсарю-механіку високої кваліфікації, серія рентгенограм якого представлена на рис. 127. Все ж у багатьох хворих виражені неврологічні розлади, аж до поєднання симптомів краниобазального здавлення з синдромом зміщення головного мозку, розвиваються багато раніше і викликають повну втрату працездатності. З цієї причини у віці 52 років стала інвалідом другої групи хвора С., рентгенограми якої, виконані протягом восьмирічного спостереження, представлені на рис. 132 - 137.Найбільш важка інвалідність з необхідністю постійної сторонньої допомоги, як правило, виникає вже у віці, близькому до 60 років або навіть пізніше.

Вивчення уражень черепа, що виникають при деформуючої і при гиперпаратиреоидной остеодистрофії, особливо яскраво розкриває істотні відмінності цих патологічних процесів, незважаючи на деяку схожість ранніх проявів перебудови кісткової тканини на початку обох захворювань. Відображаючи ці загальні закономірності, при гиперпаратиреоидной остеодистрофії ураження черепа, навіть досягла максимальної вираженості (рис. 150, а; 151, а), не відіграє суттєвої ролі в патогенезі клінічного синдрому і не надає принципового впливу на працездатність хворого.На відміну від цього деформуюча дистрофія черепа, яка досягла значної вираженості (рис. 150, б; 151, б), що визначає клінічну картину захворювання і важкість інвалідності. Відповідний схематичний малюнок 150 доповнено зображенням змін черепа, характерних для фіброзної дисплазії. Основною відмінністю фіброзної дисплазії черепа від змін його, що спостерігаються при обох формах дистрофії, є обмеженість ураження якої-небудь певної областю при нормальному будові черепних кісток за її межами (рис.150, в).Форма черепа змінюється і його порожнина зменшується в результаті надмірної товщини неправильно сформованих кісток, наприклад всього переднього полюса черепа разом з центральною частиною підстави (одна з найбільш частих локалізацій, рис. 150, в), але без деформації всіх інших відділів, що знаходяться поза зоною аномалії, так як підтримуюча функція не порушується.

Категорія: Кістки | Додав: 07.07.2016
Переглядів: 515 | Рейтинг: 0.0/0